Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді

Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді
ісп. *Semana Internacional de Cine de Valladolid*
Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді ; ісп. Semana Internacional de Cine de Valladolid
	Логотип кінофестивалю
Місце проведення	Театр «Кальдерон»[es], Вальядолід, Іспанія
Нагорода	Золотий колос
Заснування	1956
Директор	Хав'єр Ангуло
Мова	іспанська
seminci.es
	Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді у Вікісховищі

Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді (також знаний як Seminci — скорочення від ісп. Semana Internacional de Cine de Valladolid) — міжнародний фестиваль, який щорічно проводиться у жовтні в іспанському місті Вальядоліді. Уперше він проходив у 1956 році та є одним з найстаріших кінофестивалів Європи.

Історія

Кінофестиваль у Вальядоліді починався з «Тижня релігійного кіно» (ісп. Semana de Cine Religioso), який вперше пройшов 20 березня 1956 року і метою якого було використання кінематографу як засобу для передачі католицьких моральних цінностей. Впродовж перших чотирьох років фестиваль зберігав релігійну спрямованість, проте це негативно впливало на його програму: далеко не завжди релігійні фільми відрізнялися високою якістю, а іноді їх бракувало, щоб наповнити фестивальну програму.

У 1960 році тематику фестивалю розширили, і вона стала включати не лише релігійні, але й загальнолюдські цінності. У такому вигляді він проіснував до 1973 року, коли дістав нинішню назву — Міжнародний тиждень кіно у Вальядоліді (скорочено ісп. Seminci). Тоді він повністю позбувся релігійної спрямованості і в наш час присвячений незалежному та авторському кіно.

Кінофестиваль у Вальядоліді — змагальний, головна його нагорода — «Золотий колос» (ісп. Espiga de Oro, англ. Golden Spike), яка у 1974 році змінила призи, що існували до цього, Дон Боско і Лабарум. Першим режисером, що здобув головну нагороду Дон Боско, став Жуль Дассен у 1958 році за фільм «Той, хто повинен померти». З 1979 року на фестивалі почали вручати «Золотий колос» найкращому акторові та акторці, а згодом ввели й інші номінації — найкращий сценарій, найкраща робота оператора, найкращий режисерський дебют^[2]^[3]. З 1996 року на кінофестивалі присуджують нагороду Міжнародної федерації кінопреси — Приз ФІПРЕССІ.

Кінофестиваль познайомив іспанських глядачів з роботами режисерів, імена яких до цього були не занадто відомі в Іспанії. Серед них Інгмар Бергман, Франсуа Трюффо, Федеріко Фелліні, Роберто Росселліні та багато інших. Велику роль фестиваль зіграв і в розвитку кар'єри багатьох іспанських режисерів, у тому числі і всесвітньо відомого зараз Педро Альмодовара.

Програма

Конкурс (повнометражні та короткометражні фільми)
Точка зустрічі (найновіші міжнародні проєкти)
Час Історії (конкурс документальних робіт)
DOC. SPAIN (іспанська документалістика)
Короткометражки з Кастилії-і-Леона
Повний метр з Кастилії-і-Леона
SIDEBARS, презентації і обговорення жанрів, стилів, національного кінематографа, режисерської роботи
SEMINCI JOVEN, конкурсна програма фільмів для підлітків (12-18 років)
MINIMINCI, позаконкурсна програма фільмів для дітей 7-12 років

Нагороди

Повнометражні фільми:
- «Золотий колос» та «Срібний колос»: €60 000 и €20 000^{[К 1]} відповідно для іспанських дистриб'юторів фільмів
- Нагорода «Pilar Miró» найкращому новому режисерові (дебютна або друга режисерська робота): €10 000
- Найкращий режисер: €6.000
- Найкраща акторка та найкращий актор
- Найкраща операторська робота
- Нагорода за найкращий сценарій «Miguel Delibes»
Короткометражні фільми:
- «Золотий колос» та «Срібний колос» — €6000 и €3000 відповідно, для режисера кожного фільму
- Нагорода «Efa Short Film Nominee Valladolid» режисерові найкращого європейського короткометражного фільму: €2000 і номінація на нагороди Європейської кіноакадемії.
Призи секції «Точка зустрічі»:
- Найкращий повнометражний фільм, грошовий приз €15 000
- Найкраща зарубіжна короткометражка: €3000
Призы секции «Час Історії»:
- Найкращий документальний фільм: €20 000
- Другий приз: €10 000

Коментарі

↑ Грошові еквіваленти нагород наведені станом на 2017 рік^[4]^[5].

Примітки

↑ Staff – Seminci. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
↑ Seminci — Un recorrido por el pasado. Архів оригіналу за 3 жовтня 2010. Процитовано 23 червня 2017.
↑ Seminci — La espiga y otros premios. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 23 червня 2017.
↑ Seminci [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Festagent (англ.)(рос.)
↑ Awards. Official – Seminci. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 24 червня 2017.