Мілена Єсенська
чеськ. Milena Jesenská
Псевдо	Milena[1]
Народилася	10 серпня 1896(1896-08-10)[2][1][5]  Прага, Богемське королівство, Цислейтанія, Австро-Угорщина[6][1]
Померла	17 травня 1944(1944-05-17)[2][3][…] (47 років)  Равенсбрюк, Німеччина[1] або Равенсбрюк[d], Фюрстенберг/Гафель, Верхній Гафель, Бранденбург, Німеччина[1]  ·ниркова недостатність
Країна	Австро-Угорщина  Чехословаччина
Діяльність	письменниця, журналістка, перекладачка, публіцистка, редакторка
Галузь	журналістика[1], публіцистика[1], переклад[1] і редагування[1]
Знання мов	німецька, англійська і чеська[7]
Заклад	Pestrý týdend, Lidové noviny[d] і Přítomnostd
Партія	Комуністична партія Чехословаччини
Рід	House of Jeszenszkyd
Батько	Ян Єсенський[d]
Родичі	Ружена Єсенська
У шлюбі з	Jaromír Krejcard і Ernst Polakd
Діти	Jana Černád
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Мілена Єсенська (чеськ. Milena Jesenská; 10 серпня 1896(18960810), Прага, Австро-Угорщина, — 17 травня 1944, Равенсбрюк, Німеччина) — чеська журналістка, письменниця, редакторка і перекладачка.

Народилася в Празі (Австро-Угорщина). Її батько, Ян Єсенський, був хірургом-стоматологом і професором Карлового університету; мати, Мілена Нейцларова, померла, коли доньці було 16 років. Племінниця письменниці Ружени Єсенської.

Навчалася у першій академічній гімназії для дівчаток в Австро-Угорщині «Мінерва»^[8]. Після її закінчення недовго навчалась у Празькій консерваторії та на медичному факультеті. У 1918 році одружилася з літературним критиком Ернстом Поллаком; з чоловіком переїхала до Відня.

Оскільки доходів Поллака у післявоєнному місті бракувало на прожиття, Єсенська почала працювати перекладачкою. У 1919 році вона пише листа Францу Кафці з проханням перекласти з німецької на чеську його оповідання «Кочегар», що стало початком довгої переписки. Єсенська і Кафка зустрічались двічі, багато листувались, однак їх стосунки перервались у листопаді 1920 року. Наприкінці свого життя Кафка надіслав Єсенській свої щоденники^[9]. Переклад «Кочегара» став першим перекладом Кафки чеською. Також Єсенська перекладала твори Германа Броха, Франца Верфеля, Ептона Сінклера та інших^[10].

У Відні Єсенська почала писати власні передовиці у «Трибуні», а у 1923-26 роках писала для видань «Národní listy», «Pestrý týden» та «Lidové noviny».

У 1925 році Єсенська розлучилася з Поллаком і повернулася до Праги, де невдовзі познайомилася з авангардним чеським архітектором Яромиром Крейцаром, з яким пізніше одружилася. У Празі продовжувала працювати журналісткою, також була редакторкою і перекладачкою дитячих книг. Деякі з її статей того часу опубліковані у двох збірках празького видавничого дому «Topič»^[11]. Розлучилася з Крейцаром у жовтні 1934 року.

У 1930 році захопилась комунізмом, до 1936-го розчарувалася в ньому^[12]. У 1938-39 роках редагувала відомий чеський політико-культурний журнал «Přítomnost^[en]». Там вона пише про підйом НСДАП у Німеччині, аншлюс Австрії і можливих наслідках цього для Чехословаччини^[13].

Після окупації Чехословаччини німецькими військами Єсенська приєдналася до підпільного руху опору й допомогла емігрувати багатьом євреям і політичним біженцям, сама ж залишилася. у 1939 році була заарештована гестапо й ув'язнена спершу у празьку в'язницю Панкрац, а потім у Дрездені. У жовтні 1940 року депортована у концентраційний табір Равенсбрюк у Німеччині. Тут вона надавала моральну підтримку іншим в'язням, подружилася з Маргарете Бубер-Нойманн, яка після війни написала її біографію.

Мілена Єсенська померла від ниркової недостатності 17 травня 1944 року^[14].

Яна «Хонза» Крейцарова (1928—1981), дочка Мілени Єсенської і Яромира Крейцара, писала у 1950-х для підпільного видання «Půlnoc» і для «Divoké víno» у 1960-х^[15].

Мілена Єсенська є персонажкою кантати для сопрано з оркестром «Milena» аргентинського композитора Альберто Хінастери. Ця робота базується на листах Кафки^[16].

• Mary Hockaday. Kafka, Love, and Courage: The Life of Milena Jesenská. — New York : The Overlook Press, 1997. — ISBN 0-87951-731-X. [1]
• Margarete Buber-Neumann. Milena: The Tragic Story of Kafka’s Great Love. — Arcade Publishing, 1997. — ISBN 1-55970-390-3. [2]^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Kafka, Franz. Letters to Milena / Philip Boehm. — New York : Schocken Books, 1990. — ISBN 0-8052-0885-2.

• Mary Hockaday. Kafka, Love, and Courage: The Life of Milena Jesenská. New York: The Overlook Press, 1997.
• Marta Marková-Kotyková. Mýtus Milena : Milena Jesenská jinak. Praha: Primus, 1993.
• Alena Wágnerová. Milena Jesenská. Prague: Prostor, 1996.
• Jaroslav Dressler. «Kafkova Milena.» Archa, 1982.
• Alena Wágnerová. Dopisy Mileny Jesenské. Prague: Prostor, 1998.
• Divoké víno

• Франц Кафка. Письма к Милене (рос.)
• Milena Jesenská Fellowships for Journalists, Institute for Human Sciences, Vienna — http://www.iwm.at
• Přítomnost 36 (1938) and Přítomnost 41 (1938) — два есе Мілени Єсенської (чеськ.)