Мі́ра^[1][2] (фр. mire, від фр. mirer — розглядати на світло, прицілюватися) — випробувальна пластинка з нанесеним на неї стандартним малюнком у вигляді смуг, секторів тощо.

Міра призначена для кількісного визначення роздільності і функції передавання модуляції^[en] оптичних приладів (наприклад, об'єктивів) і світлочутливого елемента (світлочутливої матриці або плівки).

• Штрихова міра — малюнок, утворений чергуванням темних і світлих прямокутних смужок із закономірно змінною частотою.
• Радіальна міра — малюнок, утворений темними і світлими секторами кола.
• Кільцева міра — малюнок, утворений темними і світлими кільцями, на зразок мішені.
• Синусоїдальна міра — щільність зображення плавно змінюється за синусоїдальним законом.

Для зняття частотно-контрастних характеристик об'єктивів використовують штрихові міри. Формально точніші результати в цьому випадку виходять за використання синусоїдальних мір. Однак складність їх виготовлення привела до того, що застосовуються тільки міри з прямокутним профілем.

Для оцінення якості мікрорепродукційних систем застосовують міри з малюнком з набору двовимірних елементів, які моделюють друковані знаки.

За способом застосування міри відносно фотоматеріалу (при визначенні його роздільної здатності) розрізняють проєкційні й контактні.

За контрастом — розрізняють міри «абсолютного контрасту» (з відношенням яскравостей темних і світлих елементів не менше 1:100) і міри малого контрасту (зазвичай близько 1:1,6).

Роздільна здатність фотоматеріалів у довідниках наводиться, здебільшого, за результатами тестування зі штриховими мірами абсолютного контрасту.

• А. И. Вейцман. Мира // Фотокинотехника: Энциклопедия / Гл. ред. Е. А. Иофис. — М. : Советская энциклопедия, 1981. — 447 с.

• Міри у форматі CorelDraw

Це незавершена стаття з фотографії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.