Міська управаМіська управа — виконавчий орган міського самоврядування в містах Російської імперії. ІсторіяЗаснована міською реформою 1870, що замінила попередні шестигласну і розпорядчу думи. Міська управа завідувала міським господарством та його управлінням. На чолі її стояли голова і кілька членів. У Санкт-Петербурзі, Москві, Одесі, Ризі (нині столиця Латвії), Києві допускалося обирати товариша (заступника) міського голови. За «Городовым положением» 1892 члени міської управи підлягали затвердженню місцевою адміністрацією, число членів управи в столицях сягало 6 осіб, у містах з населенням 100 тис. мешканців — 4, у губернських — 3, інших — 2. З розширенням масштабів господарської діяльності в містах кількість членів міської управи на початку ХХ ст. збільшилася, а її структура ускладнилася. До неї входили секретарський, кредитний, бухгалтерський (під керівництвом товариша голови), будівельний, навчальний, лікарняно-санітарний та інші відділи під керівництвом членів управи. Діловодство зосереджувалося в канцелярії. Справи в міській управі через її громіздку систему, надмірну бюрократизацію тощо вирішувалися повільно. У ході Російської революції 1917—1918 була замінена виконавчими комітетами рад робітничих депутатів. Джерела та література
Література
Посилання
|