Мішкольц

Мішкольц; Miskolc
Герб	Прапор
	Мішкольц
Основні дані
Країна	Угорщина
Медьє	Боршод-Абауй-Земплен
Регіон	Північна Угорщина
Населення	154 521 (2019) ▼
Площа	236,68 км²
Густота населення	756 осіб/км²
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси	3500–3549
Телефонний код	+36-46
Географічні координати	48°06′15″ пн. ш. 20°47′29″ сх. д. / 48.10417° пн. ш. 20.79139° сх. д.
Висота над рівнем моря	130 м
Місцева влада
Вебсторінка	miskolc.hu
Мапа
	; Мішкольц
	Мішкольц у Вікісховищі

Мішкольц ^[1]^[2]^[3] або Мишковець^[4]^[5] (угор. Miskolc, чеськ. і словац. Miškovec) — одне з двох найбільших міст на північному сході Угорщини. Адміністративний центр медьє Боршод-Абауй-Земплен. Четверте після Будапешта, Дебрецена і Сегеда місто Угорщини за кількістю жителів, нараховує 154 521 осіб (2019). Мішкольц розташований на річці Шайо біля підніжжя гірського масиву Бюкк. Відоме в першу чергу як важливий промисловий центр.

Назва

Походить від слов'янського імені Мишко (чеськ. і словац. Miško), одного із видів слов'янського чоловічого імені Михайло.^[6]^[7] Пізніше назва набула угорського вигляду.

Найраніші згадки^[8] міста:

que nunc vocatur Miscoucy (після 1200)
de Myschouch (1225)
de genere Myscouch (1230)
in Miscovcy (1245)

Географія і транспорт

Місто розташоване на річці Сінва поряд з місцем її впадіння в Шайо за 175 кілометрів на північний схід від Будапешта. Мішкольц пов'язаний з Будапештом автотрасою і залізничною магістраллю. Звичайні залізничні потяги покривають відстань між містами за 2-2,5 години; швидкісні експреси за 1 годину 40 хвилин. Залізниці ведуть з міста також у бік словацького м. Кошиці і Ньїредьгази, автомобільні дороги — на Кошиці та Дебрецен.

Міський транспорт представлений 45 автобусними лініями і двома трамвайними.

Поруч з містом є невеликий аеропорт, проте для перевезення пасажирів він не використовується.

Клімат

Мішкольц розташований у зоні континентального клімату, котра характеризується прохолодним літом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20 °C (68 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -3.3 °С (26 °F).^[9]

Клімат Мішкольца
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	12	12	21	27	30	32	36	38	32	27	17	12	38
Середній максимум, °C	0	0	7	15	20	25	26	26	22	15	7	3	14
Середня температура, °C	−2	−3	2	9	13	18	19	19	15	9	3	1	8
Середній мінімум, °C	−5	−6	−2	3	7	12	13	13	8	4	0	−1	3
Абсолютний мінімум, °C	−26	−25	−13	−7	−1	0	6	7	1	−3	−12	−16	−26
Норма опадів, мм	20	30	20	40	70	90	60	60	20	30	30	40	560
Джерело: Weatherbase

Історія

Поселення на місці Мішкольца існує з часів палеоліту, розкопки показали, що люди тут жили вже 70 000 років тому (на пагорбі Аваш де знаходиться Селетська печера, у якій жили давні люди, дала назва селетської культури). До римського завоювання тут жили кельтські племена, після розпаду імперії регіон розділив долю території всієї сучасної Угорщини — його населяли гуни, авари, слов'яни, а з кінця IX століття з'явились угорці.

В 1364 році король Лайош (Угорський)^[10] дарували Мішкольцу статус міста. У час його правління побудовано фортецю Діошдьєр, що розташовувалася біля Мішкольца, а нині перебуває в межах міста.

В 1544 році Мішкольц спалили турки, повністю місто звільнили лише наприкінці XVII століття австрійці. На початку XVIII століття Мішкольц став одним з центрів антигабсбурзької боротьби під керівництвом Ференца Ракоці. В 1707 році імперські війська взяли місто, знову спалили його вщент і підірвали стіни фортеці.

За «Етнографічною картою Австрійської монархії» 1855 року Карла Черніга дана територія була заселена змішаним угорсько-словацько-русинським населенням.

У XVIII—XIX столітті місто поступово відновлювалося і розвивалося. В цей період місто також стало індустріалізованим, перші печі для виплавки чавуну тут були побудовані в 1770-ті роки. До початку XX століття місто стало одним з найважливіших індустріальних центрів Угорщини та центром металургії і важкого машинобудування країни.

Після краху соціалізму в 1990-ті роки промисловість міста поглинула важка і затяжна криза, яка і до цих пір не подолана. Криза призвела до відпливу працездатного населення з міста і, як наслідок, до різкого скорочення чисельності населення з 211 000 осіб у 1985 році до 178 тисяч у 2004.

Економіка

В 80-х роках XX століття близько 2/3 населення міста працювало в металургії і важкому машинобудуванні. Економічна криза призвела до закриття в кінці XX століття більшості з них, що спричинило масове безробіття. До середини першої декади XXI століття криза була, в основному, подолана за рахунок розвитку малого бізнесу, а також реконструкції старих соціалістичних підприємств на сучасній основі.

Культура

Ляльковий театр «Чодамалом»

Спорт

В Мішкольці базується футбольний клуб «Діошдьйор» (також був відомий як ВТК). В 1979 році він став бронзовим призером національної першості, двічі, в 1977 і 1980 роках вигравав кубок країни. Чемпіонат 2006/2007 року закінчив на 9 місці.

У 2009 році Мішкольц проводив чемпіонат світу зі спортивного орієнтування.

Пам'ятки

Фортеця Діошдьйор і пам'ятник королю Лайошу
Католицький храм
Національний театр
Купальні у Мішкольці

Ратушна площа. Центр старого міста — типовий зразок угорського Старого міста з забудовою XVIII—XIX століть.
Національний театр Мішкольца. Будівля побудована в стилі класицизму в 1856 році. Щорічно в театрі проводиться відомий оперний фестиваль.
Кальвіністська церква. Знаходиться біля підніжжя пагорба Аваш. Побудована в готичному стилі в 1410 році, в XVII столітті перебудована. Унікальний дерев'яний інтер'єр.
Грецька православна церква. Збудована грецькими купцями в кінці XVIII століття в стилі пізнього бароко. Головна визначна пам'ятка церкви — знаменитий іконостас (1783). Висота іконостасу — 16 метрів — що робить його найбільшим у Центральній Європі.
Парафіяльна католицька церква. Парафіяльна католицька церква побудована в стилі бароко в XVIII столітті. Освячена на честь святих апостолів Петра і Павла, однак часто неофіційно називається церква Міндсенті, оскільки розташована на площі, що носить ім'я кардинала Йожефа Міндсенті.
Фортеця Діошдьєр. Побудована в XIII столітті, в XVI столітті була розорена турками, а в 1706 році руйнування фортеці довершили імператорські війська, які боролися з Антигабсбурзькими повстанцями. В 1950-ті роки фортеця частково відреставрована.
Купальня. Купальня складається з відкритих майданчиків, ряду термальних басейнів і водяних печер.

Відомі уродженці

Іштван Чуйяк з Мішкольца угор. Miskolczi Csulyak István (1575—1646) — угорський поет
Габор Дойко (1769—1796) — угорський поет.
Андрей Шагуна (1808—1873) — румунський богослов, церковний діяч.
Емерик Прессбургер (1902—1988) — британський сценарист, кінорежисер і кінопродюсер угорського походження
Мате Камараш (нар. 1976) — угорський актор, музикант.
Петер Якаб (* 1980) — угорський політик.
Holdviola — відома угорська поп-група

Міста-побратими

Міста-партнери

Кривий Ріг

Примітки

↑ Угорщина [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
↑ Exonymá obcí (PDF) (словац.). Братислава: Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky. 2011.
↑ Internetová jazyková příručka – Miškovec. prirucka.ujc.cas.cz (чес.). Процитовано 26 травня 2023.
↑ Monika, Tihányiová (2013). Niekoľko poznámok k šľachtickému rodu Miškovcov (PDF). Verbum Historiae (словац.). Univerzita Komenského (2): 20. ISSN 1339-4053.
↑ Varsik, Branislav (1977). Osídlenie košickej kotliny III (словац.). Bratislava: Slovenská akadémia vied. с. 415.
↑ Varsik, Branislav (1977). Osídlenie košickej kotliny III (словац.). Bratislava: Slovenská akadémia vied. с. 415.
↑ Клімат Мішкольца. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 22 липня 2016.
↑ В угорській історіографії має прізвисько «Великий».

Див. також

Мішкольцька єпархія
Манч (пес) — відомий службовий собака рятувальної служби міста.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мішкольц

[УРЕ-1] Угорщина [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[Атлас2005-2] Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7

[ДАС2010-3] Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5

[4] Exonymá obcí (PDF) (словац.). Братислава: Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky. 2011.

[5] Internetová jazyková příručka – Miškovec. prirucka.ujc.cas.cz (чес.). Процитовано 26 травня 2023.

[6] Monika, Tihányiová (2013). Niekoľko poznámok k šľachtickému rodu Miškovcov (PDF). Verbum Historiae (словац.). Univerzita Komenského (2): 20. ISSN 1339-4053.

[varsik-7] Varsik, Branislav (1977). Osídlenie košickej kotliny III (словац.). Bratislava: Slovenská akadémia vied. с. 415.

[varsik2-8] Varsik, Branislav (1977). Osídlenie košickej kotliny III (словац.). Bratislava: Slovenská akadémia vied. с. 415.

[9] Клімат Мішкольца. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 22 липня 2016.

[10] В угорській історіографії має прізвисько «Великий».

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]