Нанікове
На́нікове (до 1948 року — Бара́к-Коль[1], крим. Baraq Köl) — село в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим. НазваСлово «Барак-Коль» складено з двох тюркських слів: «бари» — собака, вівчарка, а «коль» — озеро, що пересихає.[2] ОписВідстань від райцентру до населеного пункта становить 13 кілометрів по прямій.[3] Село розташоване на березі солончакового озера Бараколь, майже в самому центрі однойменної улоговини. Для геологів виникнення водойми тут — справжня загадка. Є припущення, що озеро тектонічного походження, адже неподалік «дрімає» давно згаслий вулкан Кара-Даг. Від холодних північних і східних вітрів село Нанікове захищене з трьох сторін: хребтом Узун-Сирт і менш високими прилеглими до хребта пагорбами. До моря і найближчого курортного селища Коктебель звідси трохи більше ніж шість кілометрів. Через Нанікове проходить 45-а паралель північної широти, цю паралель ще називають «золотою серединою» планети. Відповідну табличку в 2009 році встановили неподалік, на горі Узун-Сирт. ІсторіяАрхеологічна розвідка виявила біля сучасного села невелике поселення VIII-X ст.[4] Вперше згадується в 1613 році.[5] За Камеральним Описом Криму ... 1784 в останній період Кримського ханства Баракнолі входив в Беш-Кабакський кадилик Кефінського каймаканства.[6] Після сталінської депортації кримських татар, у вересні 1944 року, в Бараколь приїхали перші переселенці з Тамбовської, Ростовської і Курської областей РРФСР, після 1954 сюди почали переселяти також сім'ї з Української РСР. 18 травня 1948 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР Бараколь перейменували на Нанікове.[7] Примітки
|