Share to:

 

Наомі Кляйн

Наомі Кляйн
Naomi Klein
Наомі Кляйн (2014).
Народилася8 травня 1970(1970-05-08) (54 роки)
Монреаль, Канада
Країна Канада[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьКанада Канада
Діяльністьжурналіст
письменник
соціолог
Alma materТоронтський університет, Лондонська школа економіки та політичних наук і St. George's School of Montreald Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 2000 року по теперішній час
Напрямокполітика, соціологія
Жанральтерглобалізм, антиглобалізм
Magnum opus«No Logo» («Ні логотипу»)
Членство350.org Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоMichael C. Kleind Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиBonnie Sherr Kleind Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриSeth Kleind Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAvi Lewisd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПреміїNational Business Book Award, Найкраща ділова книга року (Канада) — 2001, Warwick prize for writing — 2009
Сайт: www.naomiklein.org — офіційний сайт «Наомі Кляйн».

CMNS: Наомі Кляйн у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Нао́мі Кляйн (англ. Naomi Klein; нар. 8 травня 1970(19700508) Монреаль, Канада) — канадська журналістка, письменниця і соціологиня, одна із лідерок альтерглобалізму.

Біографічні відомості

Народилася в єврейській родині емігрантів-пацифістів із США, які виїхали до Канади на знак протесту проти війни у В'єтнамі. Ще в студентські роки, навчаючись в університеті Торонто, вона брала участь у студентській газеті, де стала відома своєю статтею про вбивства в Політехнічній школі в Монреалі, коли якийсь Марк Лепін влаштував там стрілянину, вбивши 14 людей і поранивши ще 14 (стаття була написана з феміністських позицій).

У 2000 році вийшла знаменита книга Кляйн «No Logo» («Ні логотипу»), яка стала маніфестом альтерглобалізму. У ній автор критикує імперіалізм, неолібералізм і сучасний економічний порядок, у якому людина, пригнічена глобальними брендами, позбавлена свободи вибору і не може реалізувати себе, а країни «третього світу» не можуть повноцінно розвиватися і приречені на відсталість. Винуватцями цього Кляйн вважає великі корпорації, імперіалістичні держави, а також такі організації, як Міжнародний валютний фонд та Світова організація торгівлі. У листопаді 2005-го читачі журналів «Prospect» (Велика Британія) і «Foreign Policy» («Зовнішня політика» (США) шляхом голосування склали список найбільш значущих 100 інтелектуалів світу, у якому Кляйн зайняла 11-е місце.

У 2002 році вона публікує книгу «Паркани та вікна» («Fences and Windows») — збірник своїх альтерглобалістскіх статей, у 2007 році — книгу «Доктрина шоку: розквіт капіталізму катастроф» («The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism»), де звинувачує економістів Чиказької школи, зокрема Мілтона Фрідмана, у сприянні використанню кризових ситуацій — таких як в Чилі під час диктатури Августо Піночета, в Росії під час президентства Бориса Єльцина, а також в Новому Орлеані після повені — для проштовхування неоліберальних політико-економічних рішень на користь транснаціональних компаній всупереч непопулярності й недемократичність таких рішень.

У 2004 році Кляйн спільно з чоловіком, Аві Льюїсом, представила на Венеціанському кінофестивалі документальний фільм «Захоплення» («The Take») про сучасні форми робітничого руху.

Видання

Українською

Російською

Примітки

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya