Наукова бібліотека Ужгородського національного університету
Наукова бібліотека Ужгородського національного університету — університетська книгозбірня з фондами, що складають більше 1,5 млн одиниць зберігання. Провідний, науково-інформаційний і просвітницький центр Ужгородського національного університету. Заснована 1945 року. ІсторіяБібліотеку засновано 1945 року, основу її фондів склала література з колишньої Єпископської бібліотеки, а також з Ужгородської міської бібліотеки. Для розширення бібліотеки сюди було направлено частину дублетів (подвійних примірників) з бібліотек Київського, Ленінградського, Львівського, Московського, Саратовського і Харківського університетів. Організатором бібліотеки був Е. В. Шадуров. У 1947 році бібліотеку очолила О. М. Фесенко. 5 квітня 1949 року виконком Закарпатської обласної Ради передав університету бібліотеку та саме приміщення Ужгородського греко-католицького єпископства, а згодом і частину книг з Мукачівського жіночого монастиря. Серед цих фондів — цінні книги і унікальні зразки як вітчизняного, так і зарубіжного книгодрукування. Після об'єднання 1954 року учительського інституту (м. Ужгород) з університетом, йому було передано бібліотеку цього інституту. Серед цієї літератури переважали підручники з гуманітарних дисциплін. У 1959 році бібліотеці передано 17 000 книг з колишньої Закарпатської партшколи. З 1961 до 1972 року бібліотеку очолював I.I.Кирячок. З 1972 по вересень 1977 бібліотеку очолює I.В.Сабадош, а заступником з наукової роботи вперше було призначено Г. М. Довганич, яка потім з вересня 1977 до вересня 1978 року виконувала обов'язки завідувачки бібліотекою. З 1978 року директором бібліотеки працювала О.I.Почекутова. 19 жовтня 2010 року відбулося відкриття нового приміщення бібліотеки площею 1743,4 м² у головному корпусі університету за адресою вул. Університетська, 14. ФондиФонди бібліотеки становлять понад 1,5 млн документів на різних носіях інформації. У відділі рукописів та стародруків зберігаються цінні видання та унікальні зразки як вітчизняного, так і зарубіжного друкарства. Бібліотека зберігає книги великої цінності, серед них, зокрема, інкунабули (32), опубліковані латинською мовою до 1500 року. Деякі інкунабули є дуже рідкісними і не мають відповідників у інших бібліотеках. Інкунабули бібліотеки поділяються на:
Серед рукописів та стародруків вирізняються своєю вартістю рукопис Михайла Лучкая «Історія карпатських русинів» (латинською мовою), прижиттєве видання М. Ломоносова «Российская грамматика», збірка безцензурних поем Т. Г. Шевченка, видана 1826 року в Празі, альманах «Русалка Дністровая» М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького (Будапешт, 1837), велика колекція палеотипів (друковані книги першої половини XVI ст.), одна з найдавніших рукописних книг Закарпаття «Мінея» (1556), рукописи закарпатських письменників, істориків та громадських і культурних діячів — А.Коцака, В.Довговича, І.Базиловича, О.Духновича та багато ін. Фонд відділу літератури іноземними мовами складає близько 170 тис. примірників книг, журналів понад 60 тис. основними європейськими мовами. Доволі багатим є фонд «Карпатики», яким опікується Відділ історії Закарпаття. Найстарішими книгами у цьому відділі є книги Іоаникія Базиловича «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» — «Brevis notitia Fundationis Theodori Koriathovits» латинською мовою в 2-х книгах (6-ти томах) (1799,1804); праця Іоанна Дулішковича «Исторические черты угро-русских» в 3-х томах (1874). Іншими цінними працями є видання В. Гаджеги, М.Бескида, А.Годинки та ін. У відділі є перекладена з латинської мови праця Михайла Лучкая «Історія Карпатських русинів» в 4-х томах, видана за сприяння ректора УжНУ, рукопис якої зберігається у бібліотеці. Серед періодичних видань 19 століття цінною є зокрема «Церковна газета», яку редагував І.Раковський (1856—1858), що має автограф О.Духновича; журнал Є.Фенцика «Листок» (1885—1903 рр.). З періодики 1920—1930-х років є газети «Руська нива» (1920—1924 рр.), «Неділя» (1935—1937 рр.), журнали «Підкарпатська Русь», «Наш рідний край», «Пчілка», «Учитель», «Наша школа», «Карпатський світ», «Зоря-Hajnal», «Літературна неділя» (1941—1944) та інші. Література
ПосиланняДив. також |