Національний державний історико-культурний заповідник «Глухів» (Україна)
Національний заповідник «Глухів» — історико-культурний заповідник, створений у 1994 році в Сумській областіУкраїни[1] з метою збереження і раціонального використання культурних пам'яток Глухова.
Адреса заповідника: Сумська область, місто Глухів, вулиця Шевченка, 30.
Національний заповідник «Глухів» — це науково-дослідний і культурно-просвітницький заклад, який забезпечує вивчення, охорону, реставрацію та використання історико-культурної спадщини міста. Проводить археологічні дослідження, видавничу та експозиційну роботу.
Заповідник створено у 1994 році (Державний історико-культурний заповідник «Глухів»), проте свою активну діяльність він почав лише наприкінці 1998 року. На початку XXI ст. всі об'єкти заповідника були відреставровані. Відповідно до Указу Президента України від 10 листопада 2008 р. № 1027/2008 заповідник отримав статус національного.[2]
Пам'ятки заповідника
Усього в реєстрі заповідника налічується 50 об'єктів, які мають архітектурну, історичну і культурну цінність. З них 36 — пам'ятки архітектури та містобудування: 5 — національного значення, 31 — місцевої категорії обліку. Більшість об'єктів розташовані на території колишнього Глухівського городища (центральна частина міста).
Миколаївська церква — пам'ятка історії та архітектури національного значення XVII ст., (1693—1695 роки). Найдавніший пам'ятник архітектури в Глухові, створений майстром М. Єфимовим. У гетьманські часи біля церкви знаходився Радний майдан, на якому обирали гетьманів та вирішували різні державні питання;
Спасо-Преображенська церква — мурована церква збудована в 1765 р. замість дерев'яної, що згоріла під час пожежі 1748 р. У 1979 році вона оголошена пам'яткою архітектури;
Жукова С. П. Пам'ятки культурної спадщини у структурі діяльності Національного заповідника «Глухів» / С. П. Жукова // Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини / за заг. ред. С. Ю. Зозулі. — Київ : Видавець Олег Філюк, 2017. — С. 60—74 : кольор. фот. — Бібліогр.: с. 113—116 (46 назв). — ISBN 978-611-01-0873-7