Національний центр управління та випробувань космічних засобів
Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ, у минулому — Євпаторійський центр далекого космічного зв'язку) — установа, яка підпорядкована Державному космічному агентству України та здійснює управління польотами космічних апаратів, дослідження далекого космосу з використанням власних технічних засобів, контроль космічного простору та геофізичний моніторинг, випробування космічної техніки. Історія1960 року було створено комплекс споруд Центру у приморському рівнинному районі Криму неподалік від міста Євпаторія. Технічну основу Центру складав космічний радіотехнічний комплекс «Плутон», що був оснащений унікальними антенами, які не мають світових аналогів. Перші двадцять років радянської космічної ери керування міжпланетними польотами здійснювалося виключно з Євпаторії. 12 лютого 1961 року Центр далекого космічного зв'язку розпочав керування польотом першої у світі автоматичної міжпланетної станції Венера-1. 1965 року здійснено запуски апаратів Венера-2 та Венера-3. Згодом було запущено низку космічних апаратів серій «Луна», Венера, «Марс», за допомогою яких відпрацьовувались питання динаміки польотів та посадки на планети Сонячної системи, вивчення атмосфер планет, передачі інформації. Спеціалісти Центру Далекого Космічного Зв'язку постійно здійснювали керування роботою космічних апаратів, отримуючи службову та наукову інформацію. Багаторічний досвід керування автоматичними міжпланетними станціями, експлуатація наземних станцій далекого космічного зв'язку, досягнення в області електроніки, інформатики, радіотехніки, машинобудування та інших галузей науки і виробництва дозволили створити науково-дослідницький комплекс — радіоастрономічний телескоп РТ-70. З грудня 1978 року, РТ-70 Центру далекого космічного зв'язку у м. Євпаторії є постійним учасником реалізації програм дослідження далекого космосу. 31 серпня 1995 року, о 10 годині 50 хвилин, було здійснено старт ракети-носія Циклон-3, яка вивела на орбіту перший український національний супутник «Січ-1», що призначений для оперативного отримання інформації з метою вирішення задач дослідження Землі з космосу. Колектив Центру далекого космічного зв'язку, в ході керування космічним апаратом «Січ-1», здійснив низку наукових експериментів, що дозволило зробити багато відкриттів і відпрацювати нові технології, дати народному господарству інформацію, яка використовується в інтересах економіки. 1996 року, відповідно до Указу Президента України в м. Євпаторії на базі Центру далекого космічного зв'язку створено Національний центр управління і випробування космічних засобів (НЦУВКЗ). Цей Центр призначено для керування космічними апаратами в рамках національних і міжнародних космічних програм. В 2014 році, в результаті анексії Криму, всі технічні засоби Центру далекого космічного зв'язку в с. Вітіне (поблизу м. Євпаторії) залишилися на території тимчасово окупованої території Криму. Того ж року, з метою відновлення оперативного контролю над Національним центром та його філіями, керівництвом Державного космічного агентства України було прийнято рішення щодо передислокації НЦУВКЗ на материкову частину України, до міста Києва. На даному етапі, метою діяльності НЦУВКЗ є всестороннє забезпечення розвитку космічної галузі України, виконання заходів Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми в рамках співробітництва з Державним космічним агентством України в інтересах національної безпеки та оборони, економіки держави та задоволення потреб населення України. До складу НЦУВКЗ входять чотири філії: Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля, Головний центр спеціального контролю, Західний центр радіотехнічного спостереження та Дніпропетровська філія НЦУВКЗ «Дніпрокосмос», потужності яких дозволяють повною мірою виконувати поставлені перед Центром завдання. В перспективі ресурси НЦУВКЗ можуть бути застосовані для виконання таких завдань, як забезпечення на замовлення державних органів надання послуг супутникового зв’язку та ретрансляцій даних, координатно-часового та навігаційного забезпечення, здійснення контролю та проведення аналізу космічної обстановки; гарантоване та оперативне надання інформації, отриманої від супутників дистанційного зондування, та технічної підтримки щодо створення сучасних технологій її спеціального використання, створення багатофункціональних технічних засобів. 20 грудня 2023 року, о 05:00, по колишньому місцю дислокації Центру далекого космічного зв'язку поблизу м. Євпаторії було нанесено ракетний удар, в результаті чого мало місце пошкодження військової техніки окупантів[1][2]. Місія (напрямки діяльності)НЦУВКЗ бере участь у виконанні в рамках державних цільових науково-технічних програм науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт в галузі створення ракетно-космічної, спеціальної техніки в інтересах забезпечення національної безпеки та оборони, розвитку економіки України, а також виконання окремих наукових проектів та досліджень, направлених на вдосконалення функціонування НЦУВКЗ[3] МетаМетою діяльності НЦУВКЗ є всебічне забезпечення розвитку космічної галузі України, виконання заходів Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України та інших державних цільових науково-технічних програм, за які несе відповідальність Державне космічне агентство України, в інтересах національної безпеки та оборони, економіки держави, задоволення потреб населення України. Виконання завданьНЦУВКЗ є відповідальним за:
Фото
Важливі події ЦентруВ серпні 2018 року з'явилася інформація щодо модернізації Західного центру радіотехнічного спостереження (колишня загоризонтна РЛС «Дніпро», яка використовувалась у системі протиракетної оборони колишнього СРСР), які перебувають в підпорядкування НЦУВКЗ[4]. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання |