Непрямий відмінокУ граматиці: непрямий відмінок — це будь-який відмінок, окрім називного. Іменник або займенник у непрямому відмінку зазвичай виступає в будь-якій ролі, крім підмета, для якого використовується називний відмінок[1]. В сучасних довідниках із граматики англійської мови непрямий відмінок (oblique case) часто називають об'єктним (objective case): він витіснив давальний і знахідний відмінки давньоанглійської мови[2][3]. Коли ці два терміни протиставляють, їх розрізняють за здатністю слова в непрямому відмінку функціонувати як посесив; інакше кажучи, те, яким є в англійській мові відмінок — непрямим чи об'єктним, залежить від того, наскільки правильними чи поширеними вважаються діалекти, де використовується таке вживання. Непрямому відмінку часто протиставляють непозначений[en] відмінок — наприклад, в англійській мові займенники him і them порівняно з їхніми називними формами he і they. Однак термін «непрямий» використовується також для мов, у яких немає називного відмінка, як-от ергативно-абсолютні мови. У північно-західних кавказьких мовах, наприклад, маркер непрямого відмінка служить для позначення ролей ергативу, дативу та аплікативу[en]; на відміну від них, абсолютив не позначається. Українська моваВ українській мові непрямими відмінками є родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий та кличний[4][5] (останній іноді вважають прямим) Англійська моваОб'єктний відмінок позначається в англійських особових займенниках і виконує роль, аналогічну знахідному й давальному відмінкам інших індоєвропейських мов. Ці форми часто називають об'єктними займенниками[en]. Вони виконують різноманітні граматичні функції, яких вони не виконують у мовах, де ці дві категорії розрізняються. Приклад використання об'єктного займенника першої особи однини me:
Займенник me не відмінюється в інший спосіб у жодному з цих вживань; натомість він використовується для всіх граматичних відносин, крім родового відмінка володіння (у стандартній англійській мові) і нерозділового називного відмінка як підмет.
Болгарська моваУ болгарській, аналітичній слов'янській мові, також є форма непрямого відмінка для займенників: Роль давального відмінка:
Цей непрямий відмінок є реліктом первісної, складнішої праслов'янської системи відмінків іменників. У болгарській мові є рештки інших відмінків, наприклад кличний відмінок для прямого звертання. ГіндустаніУ гіндустанських мовах (гінді та урду) іменники, займенники та післязайменники мають непрямий відмінок, який служить виключно для позначення граматичних відмінкових ролей за допомогою післязайменників, які позначають відмінки[7][8][9][10]. Непрямий відмінок у них подібний до кличного. Деякі приклади парадигм відмінювання наведено в таблицях нижче[11]:
Курдська моваУ курдській мові є непряма форма займенників, об'єктів та конструкцій з ізафетом. Французька моваУ давньофранцузькій мові були називний і непрямий відмінки, які називалися відповідно cas sujet і cas régime. У сучасній французькій мові ці два відмінки майже повністю злилися, і для більшості іменників як єдина форма зберігся cas régime. Наприклад, слово conte (граф, граф)":
У деяких випадках збереглися і cas sujet, і cas régime, але в сучасній французькій мові вони утворили два іменники з різними значеннями. Наприклад, сьогодні copain означає «друг», а compagnon означає «компаньйон», але в старофранцузькій це були різні відміни одного іменника. Див. такожПримітки
|