Нерчинсько-Заводський район

Нерчинсько-Заводський район
рос. Нерчинско-Заводский район
	Прапор Нерчинсько-Заводського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Забайкальський край
Утворений:	1926 року
Населення (2019):	9177 осіб
Площа:	9032,03 км²
Густота населення:	1,02 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	село Нерчинський Завод
Кількість сільських поселень:	14
Сільських населених пунктів:	24
Влада

Не́рчинсько-Заво́дський район (рос. Нерчинско-Заводский район) — район у складі Забайкальського краю Російської Федерації.

Адміністративний центр — село Нерчинський Завод.

Географія

Район розташований на сході Забайкальського краю. Має довгий кордон з Китаєм по Аргуні. Займає лівий бік долини річки Аргунь, пагорбово-увалисті рівнини, низькогірні відгалуження Урюмканського й Нерчинського хребтів. Схили гірських масивів розділені численними долинами. Основні території розташовані на висотах 600—800 і 950—1100 м. Є такі родовища: Аркиїнське родовище олова, Благодатське поліметалеве родовище, Дучарський прояв брекчій, Єкатерино-Благодатське поліметалеве родовище, Михайлівське поліметалеве родовище, Яшмова Гора — родовище яшми; розсипи золота: Великий Зерентуй, Брікачанка, Камара-Керен, Кудеїнський, Нижня Борзя, Солкононський (Солконон), Чашино-Ільдіканський тощо.

Клімат різкоконтинентальний. Середня температура у липні +16 — +18 °C (максимальна +39 °C), у січні -28 — -30 °C (абсолютний мінімум −53 °C). Кількість опадів не перевищує 500 мм/рік. Вегетаційний період від 120 до 150 днів. На сході району протікає річка Аргунь з притоками Уров, Нижня Борзя. Розповсюджені гірські дернові, лучно-лісові ґрунти, у долині Аргуні мерзлотні лучно-чорноземні та алювіально-лучні. Основним типом місцевості є гірська тайга. На півдні — лісостеп, у долинах річок — луки. Лісостеп березовий. Лукові степи злаково-пижмові й різнотравні. У долинах річок луки заболочені й осокові. Зустрічаються пижмові степи місцями у сполученні з хащами ільмівника й абрикосу.

Історія

Район утворено 4 січня 1926 року.

Населення

Населення — 9177 осіб (2019^[1]; 10782 в 2010^[2], 12556 у 2002^[3]).

Адміністративний поділ

Район адміністративно поділяється на 14 сільських поселень:


Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Аргунське сільське поселення	3540,23	1058	973	866	Аргунськ	4
Велико-Зерентуйське сільське поселення	1249,30	1149	910	787	Великий Зерентуй	3
Булдуруйське сільське поселення	375,92	862	648	544	Булдуруй 1-й	3
Георгієвське сільське поселення	195,54	329	266	206	Георгієвка	1
Горбуновське сільське поселення	174,50	314	297	263	Горбуновка	1
Горно-Зерентуйське сільське поселення	77,78	1563	1153	805	Горний Зерентуй	1
Івановське сільське поселення	205,42	875	769	672	Івановка	2
Михайловське сільське поселення	271,80	828	753	619	Михайловка	2
Нерчинсько-Заводське сільське поселення	70,06	3150	2842	2436	Нерчинський Завод	1
Олочинське сільське поселення	178,43	378	372	352	Олочі	1
Уров-Ключівське сільське поселення	1997,54	386	332	305	Уровські Ключі	1
Чашино-Ільдіканське сільське поселення	259,50	365	315	298	Чашино-Ільдікан	1
Широківське сільське поселення	195,60	512	454	458	Широка	2
Явленське сільське поселення	197,33	787	698	566	Явленка	1

2015 року Ішагинське сільське поселення було ліквідоване, його територія увійшла до складу Аргунського сільського поселення^[4].

Найбільші населені пункти


№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Нерчинський Завод	3149	2842
2	Горний Зерентуй	1563	1153
3	Великий Зерентуй	995	774
4	Михайловка	771	717
5	Явленка	787	698
6	Аргунськ	522	496
7	Івановка	510	483
8	Широка	450	415
9	Олочі	378	372
10	Уровські Ключі	386	332

Господарство

Промисловість

Економічний розвиток району пов'язаний із гірничо-видобувною промисловістю, здійснювалась південна розробка поліметалевих руд на Благодатському родовищі Нерчинського поліметалевого комбінату. У 1990-их родовище закрито, на початку XXI століття проводяться підготовчі роботи з його відкриття. Здійснюється заготовка лісу, переробка сільгоспсировини, випічка хліба й хлібобулочних виробів. Діють Аргунський лісгосп і Аргунський сільський лісгосп.

Сільське господарство

Сільське господарство спеціалізується на вівчарстві, м'ясомолочному скотарстві й виробництві зерна. До початку XXI століття вівчарство практично не розвинене, вирощуються зернові, у приватних підсобних господарствах розводиться худоба.

Освіта й культура

На 2000 рік у районі налічувалось 22 денних загальноосвітніх заклади, 20 бібліотек, 25 клубів, 6 лікарень, сільська лікарська амбулаторія і 14 фельдшерсько-акушерських пунктів. Видається щотижнева районна газета «Радянське Приаргуння».

Примітки

↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Численность и размещение населения Забайкальского края 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Чисельність населення за національністю в Читинській області — проєкт «Lingvarium» (рос.)
↑ Закон Забайкальского края от 20 июля 2015 г. № 1209-ЗЗК «О преобразовании сельских поселений "Аргунское" и "Ишагинское" муниципального района "Нерчинско-Заводский район" Забайкальского края» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)

Посилання

У енциклопедії Забайкалля

Портал «Географія» Портал «Росія»

[rus-population2019-1] Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[rus-zab-census-2] Численность и размещение населения Забайкальского края 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[rus-chi-lingvarium-3] Чисельність населення за національністю в Читинській області — проєкт «Lingvarium» (рос.)

[4] Закон Забайкальского края от 20 июля 2015 г. № 1209-ЗЗК «О преобразовании сельских поселений "Аргунское" и "Ишагинское" муниципального района "Нерчинско-Заводский район" Забайкальского края» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]