Ірина Новак
Ім'я при народженні	Ірина Дмитрівна Новак
Народилася	8 квітня 1978(1978-04-08) (46 років) Київ
Національність	українка
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка, телеведуча
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1999)
Роки діяльності	1997 і до тепер
IMDb	nm3484277
Нагороди та премії

Ірина Дмитрівна Новак (нар. 8 квітня 1978, Київ) — українська акторка, телеведуча, Заслужена артистка України (2014)^[1].

Народилася 8 квітня 1978 року.

У 1999 році закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого.

У кінці першого курсу телеканал ТЕТ запросив Ірину на роботу журналістом. Вона перекладала західні сюжети на українську мову, начитувала, і це йшло в прямий вечірній ефір. На другому курсі Ірина заряджала людей позитивом в гумористичній передачі «Шурум-бурумчіки, шарам-баранчики» на УТ-1. До третього курсу, пройшовши жорсткий кастинг, Ірина стала ведучою передачі «Шолом, Києве!». Два роки молода команда розповідала про традиції і свята євреїв, виїжджала на знакові для них місця України, зустрічалася з рабинами.

Ірина була ведучою навіть на радіо. Вона вела «Шоу двох блондинок», водночас на ТБ — соціальну рекламу «Як на долонях», програми «Кримська панорама» та «День для себе». Знімалася в рекламних роликах.

2009 року ввійшла в топ-20 кращих актрис України за версією експертів порталу «Українська правда»^[2].

У 2014 році отримала почесне звання Заслуженої артистки України.

Нині Ірина є актрисою Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві.

Ще студенткою Ірина знялася в епізоді фільму «Як гартувалася сталь» — це був її дебют в професійному кіно. Після цього пішли епізоди в таких фільмах як «Слід перевертня», «Шум вітру» і «Літній дощ».

У 2003 році Ірина знімається в одній із головних ролей серіалу «Леді Мер», який в ті роки мав великий успіх на телеекранах країни.

Після цього Ірина знімалася в безлічі фільмів, сердь них — «Слідство веде дилетант», «Повернення Мухтара», «Я тебе люблю», «Цілують завжди не тих», короткометражці «ПтахоLOVE», «Про це краще не знати», «Мій принц».
Знаковою роллю для акторки став образ аренде в серіалі «Утьосов. Пісня довжиною в життя», де її партнером був Володимир Жеребцов, цей фільм і приніс молодій актрисі велику популярність. У 2006 році вийшов фільм «Дикуни», у якому Ірина виконала головну жіночу роль.

З 2006 по 2014 рік в актриси було безліч кіноробіт. Серед них: «Служниця трьох панів», «Абонент тимчасово недоступний», «Ящик Пандори», «Мама, я льотчика люблю», «Весна в грудні», «Ржевський проти Наполеона» та інші.

У 2015 році, пролежавши два роки на кіностудії, вийшов на екрани фільм «Загублене місто», у якому Ірина виконала одну з головних ролей. Її партнерами стали український шоумен Андрій Джеджула і народний артист України Сергій Романюк.

Після цього кар'єра актриси стрімко пішла вгору. Вона зіграла головну роль у серіалі «Центральна лікарня», який став найбільш рейтинговим серіалом літа 2016 року. Після цього були ролі в серіалах «Не зарікайся», «Три дороги», «Пробач», «Перехрестя Вербова».

8 жовтня 2017 року театрі Лесі Українки відбулася прем'єра трагікомедії Ноела Коуарда Пірса «Оголена зі скрипкою».

У 2018 році вийшли нові кінороботи: «Відкрите вікно», «Замкнене коло», прем'єра яких відбулася в прайм-тайм на телеканалі «Україна».

З літа 2018 року Ірина брала участь в зйомках україномовної 95-серійної картини Тетяни Гнєдаш — «Таємниці», де виконала одну з головних ролей. Прем'єра серіалу відбулася на телеканалі «Україна» 2 січня. Крім цього, на початку 2019 року відбулася прем'єра ще двох картин за участю Ірини — 8-серійної драми «Артист» і 4-серійної картини «Не смій мені говорити „Прощай“».

У 2019 році були зняті такі картини за участю Ірини: «Пристрасті по Зінаїді», «Укус Вовчиці», «На твоєму боці» і «Таксистка».

2020 рік стартував не менш барвисто. Ірина знялася в таких роботах, як-от «На твоєму боці — 2», «Тростинка на вітрі», «Майже вся правда», «Балкон», «Алмазна корона».

24 вересня 2020 року в Театрі ім. Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Про любов. Мої рідненькі…» з Іриною в головній ролі. Її партнером став артист Юрій Яковлєв-Суханов.

Наразі Ірина бере участь у зйомках нових робіт і готується до прем'єр вистав у Театрі ім. Лесі Українки.

• «Полковник і птахи» (2023) — Лікарка
• «Безіменна зірка» (2022) — Мона
• «Про Любов» (2020) — Поля
• «13-й апостол» (2020) — Ліля Брик
• «Оголена зі скрипкою» (2017) — Ізабелла Сороден
• «Ризик (Коханці та злодії)» (2015) — Жінка
• «Джульєтта та Ромео» (2014) — Леді Капулетті
• «Уявно хворий (2012)» — Беліна, друга дружина Аргана
• «Дядечків сон» (2008) — Зінаїда Опанасівна
• «Дивна місіс Севідж» (2002) — Лілі-Белл
• «Пані міністерша» (2001) — Анка, служниця
• «Всюди один… Свічка на вітрі» (2014) — Виконавець зонгів
• № 13 («Шалена ніч, або Одруження Пігдена») (2002) — Дженн Ворзінгтон, секретарка
• «Цинічна комедія» (2012)
• «Чорні діви» (2011)
• «НОРД-ОСТ. Майбутнє покаже» (2011)
• «Трохи мерехтить примарна сцена… (Ювілей. Ювілей? Ювілей!)» (2011)
• «Ромео і Джульєтта» (2006) — Леді Капулетті
• «Маскарад» (2004) — Баронеса Штраль
• «Воли та вівці» (2003) — Глафіра Олексіївна, бідна дівчина, родичка Мурзавецкої
• «Насмішкувате моє щастя»
• «Хто вбив Емілію Галотти?..» (2002)
• «Лулу. Історія куртизанки» (2002)
• «І все це було… І все це буде…»(2001)
• «Неймовірний бал» (2001)
• «Помста по-італійськи» (2000)  — Ніна Чампа, молода дружина Чампі
• «Любов і війна» (2000)
• «Блоха у вусі» (1998)
• «Королівські ігри» (1997)

Заміжня, у 2009 році народила доньку — Меліссу.

• Офіційна група у Фейсбук
• Офіційна сторінка у Інстаграм
• Ірина Новак на сайті Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.