|
Новобранець Іван Якович
Іван Якович Новобранець (нар. 2 травня 1939, с. Березоточа Лубенського повіту на Полтавщині) — український лірник, кобзар-бандурист, художник. Заслужений художник України, член Національної спілки кобзарів та Національної спілки майстрів народного мистецтва України. ЖиттєписНародився 2 травня 1939 року на Полтавщині. Ще учнем середньої школи виявив свої уміння: акомпанував хоровому колективу села, писав вірші, співав, малював. Його підтримав старший товариш, вчитель і порадник Іван Падалка. У 1963—1967 роках викладав у школі у рідному селі. У 1967 році переїхав до Полтави й працював художником музично-драматичного театру ім. М. Гоголя (1967—1968), медичного стоматологічного інституту (1968—1972) та газопром управління (1972—1978)[1]. Пік творчості досягнень митця припадає на кінець 1970 — початок 1990 років. У 1972 році закінчив Заочний народний університет мистецтв у Москві. Брав участь у Всесоюзних фестивалях самодіяльної художньої творчості, де став лауреатом у 1976 та 1977 роках. У 1980—1982 роках працював методистом Центру народної творчості і культурно-освітньої роботи у Полтаві[1]. У 1993—1999 роках — заступник директора з господарської частини. У 1999 році отримав звання заслуженого художника України[2]. У 2006 році став лауреатом премії імені Самійла Величка. Серед творів митця вирізняються роботи непідробного патріотизму, картини історичних сюжетів, речі навіяні фольклорними мотивами народних переказів та вшанування пам’яті жертв Голодомору[3]. Часто на картинах Новобранця І.Я бачимо і народні інструменти, зокрема кобзи, картини «Козак Мамай», «Закувала та сива зозуля», «Автопортрет» та інші. Як бандурист і лірник виконує на власноруч виготовлених старовинних бандурах і лірі козацькі думи, народні пісні, сприяючи відродженню старовинних мелодій українців, що дійшли до нас через віки. Примітки
Література
|
||||||||||||||||
