Новополь

село Новополь
	Вигляд на селоВигляд на село
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Подільський район
Тер. громада	Балтська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51120030210041821
Основні дані
Засноване	1724
Колишня назва	Ухожани
Населення	428
Площа	1,65 км²
Густота населення	259,39 осіб/км²
Поштовий індекс	66114
Телефонний код	+380 4866
Географічні дані
Географічні координати	48°4′49″ пн. ш. 29°40′21″ сх. д. / 48.08028° пн. ш. 29.67250° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	117 м
Водойми	Ріка Смолянка
Відстань до; обласного центру	195,3 км
Відстань до; районного центру	18 км
Місцева влада
Адреса ради	66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, Любомирська, 193
Карта
	Новополь
	Новополь
Мапа
	Новополь у Вікісховищі

Новополь (у 1927—2016 роках — Ухожани) — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область. Раніше було підпорядковано Новопольській сільській раді Балтського району.

Розташоване за 18 км від центру громади — міста Балта. На півдні межує з селом Кринички, на сході з селом Крижовлин, на півночі з селом Піщана та на заході з селом Чернече.

Історія

Поблизу села виявлено поселення трипільської культури.

Саме село засновано на початку 18 століття і називалося Новополь (або Нове Поле). За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя Балтський повіт, 20 сторіччя Балтський район.

В 1927 року перейменовано в Ухожани на честь С. Ф. Ухожанського, першого секретаря сільського комсомольського осередку, який загинув у 1921 році. У 2016 році село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»^[1]. Відтак село повернуло свою історичну назву.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 513 осіб, з яких 219 чоловіків та 294 жінки.^[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 428 осіб.^[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
українська	97,66 %
російська	1,17 %
білоруська	0,47 %
румунська	0,47 %

Примітки

↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 7 червня 2016.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

Джерела

[1] Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 7 червня 2016.

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[1]

[2]

[3]