Німецька національна академія наук Леопольдина
Німéцька націонáльна акадéмія нау́к Леопóльдина (нім. Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina, англ. German National Academy of Sciences Leopoldina)[6][7], або скорочено Леопóльдина — найпрестижніша й найдавніша наукова академія Німеччини й одне з найпрестижніших і найдавніших наукових товариств світу, заснована 1652 року як Academia Naturae Curiosorum, з 1687 року носить ім'я імператора Леопольда I Габсбурга.[8][9] Серед академіків Леопольдини понад 180 лауреатів Нобелівської премії. Загальний описУ 1687 році імператор Священної Римської імперії Леопольд І затвердив Академію природодослідників як Академію Священної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»). Перед тим її заснував Раймунд Монтекукколі[10]. З 1878 року Академія розташована в Галле. Обрання академіком Леопольдини — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 180 лауреатів Нобелівської премії). Леопольдина має архів і бібліотеку та присуджує премії й нагороди. Інформація про всі наукові заходи публікується в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch». Нагороди
Склад АкадеміїЗагальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія). Станом на 2021 рік серед членів академії було 183 лауреати Нобелівської премії (включаючи померлих)[11]. Найвідоміші академіки Леопольдини:
Українці у складі ЛеопольдиниЧленами Леопольдини були українські вчені Іван Шмальгаузен (1960)[12], Платон Костюк (1966)[13] і Віктор Глушков (1970)[14], а також біологи українського походження Феодосій Добржанський (1960)[15] і Меркурій Гіляров (1973)[16]. Членами академії є український біолог Юрій Глеба (1991)[17], а також українці Марина Родніна (2008)[18] і Станіслав Горб (2011)[19], що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини. Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками кафедр біологічного факультету Київського університету, зокрема четверо — кафедри зоології. Див. такожПримітки
Література
Посилання |