Облачний Дубове — Покровськ Донецька залізниця Лиманська дирекція зупинний пункт
Розташування
Розташування	Україна
Адреса	поблизу сіл Степи, Ганнівка, Рубіжне, Покровський район, Донецька область
Координати	48°30′05.9″ пн. ш. 37°09′46.2″ сх. д. / 48.501639° пн. ш. 37.162833° сх. д. / 48.501639; 37.162833
Структура
Лінія(ї)	Дубове — Покровськ
Платформ	1
Тип платформ	бічна
Колій	1
Історія
Відкрито	1961 (64 роки)
Колишні назви	Роз'їзд Кутузова № 4
Інша інформація
Власник	Донецька залізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	493013
Мапа

п о р Дільниця Дубове — Покровськ

Легенда  Лозова  0 Дубове  Слов'янськ  Харківська область Донецька область Т 2121 4 4 км Донецька область Харківська область Харківська область Донецька область 12 Вітерець 15 15 км 19 19 км 22,9 Золоті Пруди р. Самара 26 26 км 35,2 0 Новодонецьке  Лунна  41 41 км 46 46 км 49 49 км р. Водяна 53 52 км Т 0514 57,4 Облачний р. Бик 27 Лунна  29 Економічна 32,5 12 Добропілля 7 24 км 0 67,5 Мерцалове 74,2 Родинська 79 6 км 7 Н32 — Центральна  Чаплине – Очеретине  84,4 М30 — Покровськ — Т 0515  Павлоград – Рутченкове

О́блачний — пасажирський залізничний зупинний пункт Лиманської дирекції Донецької залізниці на лінії Дубове — Покровськ між станціями Новодонецьке (22 км) та Мерцалове (9 км). Розташована на рівновіддаленій відстані від сіл Степи, Ганнівка та Рубіжне Покровського району Донецької області.

Облачний був відкритий у 1960—1962 роках як роз'їзд Кутузове № 4, на відстані 10 км від станції Мерцалове. Первинна назва полустанку походила від найближчого села Кутузівка (нині — Степи). Сучасна — абстрактна, не пов'язана із будь-якими географічними назвами в околицях. У 1980-х — початку 2000-х років Облачний був станцією, але власних вантажів він не відправляв. До станції примикали одноколійні перегони Облачний — Мерцалове та Облачний — Легендарна (нині — Новодонецьке); використовувалося релейне напівавтоматичне блокування. Станом на 1963 рік станція мала дві колії: № 1 — для пропуску, прийому і відправлення парних і непарних пасажирських і вантажних поїздів (з низькою пасажирською платформою і лінією освітлення); № 2 — для прийому і відправлення парних і непарних вантажних поїздів. Дещо пізніше колію № 2 стали використовувати для відстою пасажирського поїзда під час схрещення двох пасажирських поїздів; приміський поїзд, який прямував до станції Красноармійськ (нині — Покровськ), пропускав приміський поїзд, який прямував на Дубове. Впродовж 1960-х — початку 1970-х років зі станції Облачний придбали квитки від 500 до 9,7 тис. пасажирів на рік^{[1][2][3][4][5][6][7][8]}.

За проєктами правління акціонерного товариства Північно-Донецької та управління Катерининської залізниць, в районі нині закритої станції Облачний мала розташовуватися вугленавантажувальна станція Золотий Колодязь. До станції мали примикати рейкові та ґрунтові під'їзні колії до кустарних і напівкустарних вуглекопалень, в тому числі — в районі села Золотий Колодязь. Крім того, на початку ХХ століття кустарний вуглевидобуток існував у районі села Ганнівка і Ново-Водяного (Бушинівки)^[9][10].

З 2007 року пасажирське сполучення на даній ділянці припинене.

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.