Оглашенний

Оглаше́нний^[1] (церк.-слов. ωглашє́ннїи, грец. κατηχούμενοι) — кандидат у члени церкви у християнстві. Оскільки процес вивчення християнських істин та готування оглашенного до прийняття Таїнства Хрещення робить його кандидатом у члени церкви, він уже в цьому стані входить у сферу дії церковної дисципліни.

Оглашенні беруть участь разом з вірними у першій частині літургії, хоч їхня участь у літургічному житті церкви завжди обмежується. Так, у 8-му правилі Феофіла Олександрійського зауважується, що оглашенний не повинен їсти та пити від приношень для безкровної жертви. Щодо життя оглашенних 20-те правило Василія Великого наголошує, що все, що було вдіяне ними перед їхнім вступом до катехуменату, Церквою не карається. Але оглашенні, які впали у гріх після входу у катехуменат, несуть покарання за свої гріхи згідно з церковними канонами^[2]. Та в небезпеці смерті оглашенний, якого відлучено від катехуменату за гріхопадіння, допускається до хрещення та прийняття святих Христових тайн^[3]. Також тільки в небезпеці смерті можна хрестити оглашенного, який не очистився від злого духа, але оглашенного, який в час хвороби втратив розум і не спокушується злим духом, можна хрестити за проханням його рідних^[4].

Церковні правила дозволяють оглашенним жінкам хреститися під час їхньої вагітності, але не під час їхнього очищення, а приймати хрещення після очищення^[5]. Перше правило святого Тимофія Олександрійського велить охрестити семирічну оглашенну дитину або дорослого, не чекаючи закінчення катехуменату, які несвідомо прийняли євхаристію, як уже покликаних Богом.

За матеріалами протоієрея Миколи Макара (доктора канонічного права)

• Оглашенні // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Оглашений // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1184. — 1000 екз.