Одинцово

Одинцово рос. Одинцово
герб Прапор Одинцово
Основні дані
55°40′ пн. ш. 37°18′ сх. д. / 55.667° пн. ш. 37.300° сх. д. / 55.667; 37.300
Країна	Росія
Регіон	Московська область
Столиця для	Одинцовський міський округ[d]
Засновано	1470
Перша згадка	1470
Статус міста	1957
Площа	20 072 407,855104 квадратний метр
Населення	133 200 (перепис 2005)
Висота НРМ	190 м
Міста-побратими	Бердянськ
Телефонний код	(7) 495
Часовий пояс	UTC+3
GeoNames	516215
OSM	r1667827  ·R
ЗКАТО	46455000000
ЗКТМО	46755000001
Поштові індекси	143000–143007
Міська влада
Вебсайт	odintsovo-gorod.ru
Мапа
Одинцово у Вікісховищі

Одинцо́во (рос. Одинцо́во) — місто в Росії, адміністративний центр Одинцовського району Московської області. Місто обласного підпорядкування^[1].

Географічні координати: 55°40′ пн. ш. 37°18′ сх. д. / 55.667° пн. ш. 37.300° сх. д. / 55.667; 37.300

Село Одинцово відоме з 1627. Свою назву село отримало по прізвиську боярина великого князя Дмитра Донського — Андрія Івановича Одинця, що жив в другій половині XIV століття: його маєток знаходився на нинішній території міста. Із спорудженням залізниці Москва — Смоленськ поряд із залізничною станцією виникло робітниче селище Одинцово.

В 1957 в селищі проживало вже 20,3 тис. осіб. 17 липня 1957 він був перетворений в місто з включенням в його межу селищ Красна Гора, Верхнє і Нижнє Утішне, Желєзнодорожний і села Яськино. У 1965 було ухвалено рішення про розширення меж міста: сюди увійшло село Одинцово і ряд сусідніх селищ і сіл.

Більша частина населення міста зайнята на підприємствах Москви. В Одинцово функціонують лакофарбний завод, завод вогнетривких виробів, є деревообробне, машинобудівні виробництва. Випускається емальований посуд. Кондитерська фабрика (випускає цукерки «Коркунов»). Завод металоконструкцій «Стромремонтналадка» компанії «СУ-155».

У межі міста розташовані платформи Отрадне і Баковка, а також станція Одинцово Смоленського напрямку залізниці. Всі вони обладнані турнікетами. Поруч мікрорайону «Кутузовський» також розташована платформа Трьохгорка, не обладнана турнікетами.

У місті функціонує ряд вищих навчальних закладів, зокрема Одинцовська філія Московського психолого-соціального інституту, Одинцовський гуманітарний інститут, Одинцовська філія Міжнародного юридичного інституту ^[2]

Серед історичних споруд, що збереглися: Гребнівська церква (1802), будівлі вокзалу (кінець XIX ст.) і контори колишнього цегляного заводу В. І. Якунчикова (1887, нині краєзнавчий музей).

У Одинцовському районі є декілька музеїв: історико-краєзнавчий музей, будинок-музей Б. Л. Пастернака та М. М. Пришвіна ^[3][4]

Місто Одинцово є центром однойменного міського поселення до складу якого входять місто

• Одинцово (нас. Станом на 2006 рік — 140 439)

Селища

• Селище абонентного ящика 001 (19)
• Будинку відпочинку «Озера» (193)
• Будинку відпочинку МПС «Берізка» (1)
• Червоний Жовтень (2)
• Лохинський 2-й (19)
• Москворіцького Ліспаркгоспу (43)
• Трьохгорка (100)

Села

• Акулово (239)
• Вирубово (194)
• Глазиніно (86)
• Губкіно (101)
• Ізмалково (97)
• Лохіно (112)
• Мамоново (703)
• Німчиновка (1749)
• Передєлки (132)
• Ромашково (741)

Хутори

• Никонорово (29)
• Одинцовський (80)

Місто Одинцово має власну символіку: герб та прапор, їх сучасна версія була ухвалена 25 листопада 2009 року. В основі міської геральдики зображення срібного оленя, який лежить на зеленій траві^[5].

^[6]

• Новополоцьк (Білорусь)
• Бердянськ (Україна)
• Керч (Україна)
• Кізляр (Росія)
• Анадир (Росія)
• Вітмунд (Німеччина)
• Крушевац (Сербія)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одинцово

• Одинцовский путеводитель: Одинцово.RU (рос.)
• Одинцово.инфо (рос.)
• Одинцово. SU Портал Бизнеса и Политики Одинцовского района (рос.)
• История герба Одинцова (рос.)
• Каталог предприятий города Одинцово (рос.)
• Храмы города Одинцово (рос.)