Окістя
Окі́стя[1], надкі́сниця[2], періо́ст[3] (лат. periosteum, від дав.-гр. περί — «біля» + ὀστέον — «кістка») — сполучнотканинна оболонка, що покриває ззовні всю поверхню кістки, за винятком суглобів трубчастих кісток. Морфологічно подібне до ендосту. БудоваОкістя складається зі щільної регулярної сполучної тканини. У ній виділяють два шари: зовнішній фіброзний і внутрішній камбіальний або остеогенний. Фіброзний шар складається з волокон колагену у поверхневій області й волокон еластину в глибшій частині, містить фібробласти. Камбіальний шар містить клітини, що є попередниками остеобластів і надалі перетворюються на них. Остеобласти трубчастих кісток відповідають за зростання їх у товщину, а остеобласти інших типів кісток — за їхній загальний зріст (у тому числі в довжину). У разі кісткових переломів клітини-попередники розвиваються в остеобласти і хондробласти, сприяючи процесу відновлення кісткової тканини. Товщина окістя може бути різною. В організмі на стадії росту вона сягає 70-150 мкм у трубчастих кісток, збільшуючись до їхніх кінців. З віком окістя стає тонкішим. Окістя носових кісток має товщину близько 0,8-1,8 мм, а альвеолярне окістя (під яснами) — 0,5 мм[4]. На відміну від кісткової тканини, окістя має ноцицептивні нервові закінчення, що робить його чутливим до зовнішніх подразнень. Його товща також пронизана артеріями і венами, що проникають усередину кістки, забезпечуючи з кровотоком її живлення, і лімфатичними судинами, завдяки яким відбувається відтік від неї лімфи[4]. До окістя кріпляться сухожилля і зв'язки. Патології
Див. такожПримітки
Джерела
|