Олексієнко Володимир Тадейович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олексієнко.
Володимир Тадейович Олексієнко (13 серпня 1918, с. Ставище, нині — Житомирська область, Попільнянський район — 19 вересня 1995, м. Київ) — український актор. Заслужений артист УРСР (1976). Нагороджений медалями.
Життєпис
Народився 13 серпня 1918 року. Учасник радянсько-фінської та німецько-радянської війн.
Закінчив театральну студію Київського українського драматичного театру ім. І. Франка (1948).
Виступав на сцені Житомирського обласного музично-драматичного театру, Київського театру юного глядача. З 1968 року був актором Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
В кіно працював з 1957 року. Зіграв близько ста ролей, переважно другого плану та епізодичних.
Був членом Спілки кінематографістів України.
Помер 19 вересня 1995 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Нагороди
Фільмографія
- «Повість про Пташкіна» (1964, пожежник)
- «Великі клопоти через маленького хлопчика» (1967, старшина міліції)
- «Білі хмари» (1968, Луценко)
- «Повість про чекіста» (1969, Остапчук)
- «Шлях до серця» (1970, хворий)
- «Назвіть ураган „Марією“» (1970, Яремчук)
- «На зорі туманної юності» (1970, машиніст),
- «Тронка» (1971, Горпищенко)
- «Всього три тижні» (1971, Артеменко)
- «Осяяння» (1971, Шептун)
- «Золоті литаври» (голова колгоспу)
- «Лаври» (1972, майстер)
- «За твою долю» (1972, дід Нечипір)
- «Пропала грамота» (1972, дід)
- «Віра, Надія, Любов» (1972, похилий працівник)
- «Повість про жінку» (1973, Крайниченко)
- «Ні пуху, ні пера» (1973, Олексій Іванович)
- «До останньої хвилини» (1973, Политуха)
- «В бій ідуть самі „старі“» (1973, солдат)
- «Важкі поверхи» (1974, Соков)
- «Гуси-лебеді летять» (1974, дід Дем'ян)
- «Як гартувалась сталь» (1975, куркуль)
- «Дума про Ковпака» (1973—1976, Паливода)
- «Канал» (1975, Македон Здибай)
- «Там вдалині, за рікою» (1975)
- «Тривожний місяць вересень» (1976, Глумський)
- «Час — московський» (1976, бухгалтер)
- «Солдатки» (1977, дід Карпо)
- «Спогад» (1977)
- «Підпільний обком діє» (1978)
- «Незручна людина» (1978)
- «Шлях до Софії» (1978, російський солдат)
- «Наталка Полтавка» (1978, відставний солдат)
- «Багряні береги» (1979)
- «Два дні на початку грудня» (1981)
- «Острів співучих пісків» (1981, Гомоляка)
- «Климко» (1983, дід Штокало)
- «Щастя Никифора Бубнова» (1983)
- «Етюди про Врубеля» (1989)
- «Гори димлять» (1989)
- «Нині прослався син людський» (1990)
- «Посилка для Маргарет Тетчер» (1990)
- «Козаки йдуть» (1991)
- «Ізгой»/«Пам'ятай» (1990, дід)
- «Із житія Остапа Вишні» (1991)
- «Людське щастя» (1992)
- «Сад Гетсиманський» (1993) та ін.
Примітки
- ↑ а б Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б в Catalog of the German National Library
Література
- Спілка кінематографістів України: довідкове видання / редкол.: Т. В. Левчук (відп. ред.) та ін.; вступ. ст.: Н. М. Капельгородської, А. І. Щербака; авт.-упоряд.: Н. М. Капельгородська, Є. С. Глущенко, Є. Н. Махтіна. — Київ : Мистецтво, 1985. — С. 114—115.
- Кино: Энциклопедический словарь / Ред. С. И. Юткевич. — М.: Советская энциклопедия, 1987. — С. 305.(рос.)
Посилання
|