Олексіївка (Курманський район)
Олексі́ївка (до 1945 року — Ескі́-Алі́-Кєч[1], крим. Eski Ali Keç) — село Курманського району Автономної Республіки Крим. НазваКримськотатарькою eski — старий; ali — високий, піднесений, величний; також чоловіче ім'я; keç — пізно, пізній.[2] Радянська назва села походить від льотчика Алексєєва, чиї останки поховані в селі. ОписВідстань від райцентру до населеного пункта становить 53 кілометрів по прямій.[3] Розташоване за 40 км на північ від селища Первомайське, за 50 км від залізничної станції Воїнка, у західній частині району на піднесеному плато; найбільш високою точкою є східна частина. Територія розчленована на безліч балок з навколишніми крутими схилами. Площадь 170 га, у тому числі ч.: рілля 13 тис., вигонів 8 тис. га. Населення 987 осіб, кількість дворів 260. Найбільшою проблемою у селі є питна вода. На території ради розташовані загальноосвітня школа, Будинок культури, 2 фельдшерско-акушерські пункти, магазин, пошта. До російської окупації проводилася робота з реконструкції у допостачання разом із програмою розвитку інтеграції Криму (ПРІК) ООН. Розорана земля площею 5 га для закладення нового парку.[4] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
ІсторіяПоблизу Олексіївки виявлено залишки поселення доби неоліту.[6] В останній період Кримського ханства Алікєч входив до кадилика Самарчик Перекопського каймаканства, перша документальна згадка селища зустрічається в Камеральному Описі Криму 1784 року.[7] За Відомістю про волості і селища, в Євпаторійському повіті зі свідченням кількості дворів і душ ... від 19 квітня 1806 ще в селі Алікєч було 8 дворів і 45 жителів кримських татар. Згодом Алі-Кеч вже враховувалося, як 2 окремі села: власне Ескі-Алі-Кеч та Єні-Алі-Кеч[ru]. За Статистичним довідником Таврійської губернії. Ч.ІІ-я. Статистичний нарис, випуск п'ятий Євпаторійський повіт, 1915 рік, в селі Ескі-Алі-Кеч Коджамбакської волості Євпаторійського повіту було 40 дворів (усі двори з землею) з кримськотатарським населенням у кількості 208 осіб приписних мешканців та 42 — «сторонніх», з яких 145 чоловіків та 105 жінок. Жителі володіли 1040 десятинами зручної землі. У господарствах було 144 коні, 45 волів, 45 корів та 846 голів дрібної худоби.[8] За Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі числилося 58 дворів, всі селянські, населення становило 288 осіб, з них 287 кримських татар та 1 росіянин, діяла кримськотатарська школа.[9] У 1932 році утворено радгосп імені Кірова. 18 травня кримські татари з села були депортовані до Центральної Азії[10], а 21 серпня 1945 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР Ескі-Алікеч було перейменовано на Олексіївку.[11] У 1966 р. утворено радгосп «Олексіївський» на базі колишнього радгоспу імені Кірова (перший директор І. А. Дзюбан). На території радгоспу було розташовано три населені пункти, 28 кошар. У 1997 р. радгосп «Олексіївський» реорганізований у 12 самостійних господарств. Кожне підприємство живе самостійним життям. Примітки
|