Оргія (драматична поема)

«Оргія» — драматична поема Лесі Українки.

• Антей — співець.
• Герміона — мати його.
• Евфрозіна — сестра його.
• Неріса — жінка його.
• Хілон — ученик його.
• Федон — скульптор.
• Меценат — багатий, значний римлянин, нащадок відомого Мецената.
• Префект.
• Прокуратор.
• Гості на оргії, раби, рабині, танцівниці, міми, хор панегіристів.

Роботу над драмою «Оргія» було почато влітку 1912 р. і закінчено, як свідчить дата в чорновому автографі, 28 березня 1913 р.

В листі до Ольги Кобилянської від 21 березня 1913 р. Леся Українка писала, що «все докінчує, та ніяк не докінчить одної речі, початої ще дома літом».

Зберігся чорновий автограф^[1].

Вперше надруковано в журналі «Дзвін»^[2] під криптонімом Л. У.

На початку 1914 р. драма «Оргія» посмертно була дозволена до постановки і театр Миколи Садовського в Києві підготував її виставу.

В УРСР «Оргія» вперше була поставлена режисером Л. І. Каневським^[3] в Житомирському театрі (1961 рік)^[4] та О. П. Горбенком в Херсонському театрі (1972 рік)^[5].

Від 13 березня 2004 ставиться у театрі ім. М. Заньковецької^[6].

За поемою «Оргія» була написана однойменна опера О. Костіна в 1993 році, проте перше її виконання відбулося лише на 26 лютого 2021 року^[7][8][9].

• Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К. : Наукова думка, 1977 р., т. 6, с. 163 — 218.
• С. Кочерга. Семіотична партитура драматичної поеми Лесі Українки “Оргія”. Слово і Час, 2019. №4. С. 3-12.

• «Оргія» споріднена з багатьма творами Лесі Українки про поневолений народ
• Леся Українка «Оргія»