Осмяловська Катерина Олександрівна

Осмяловська Катерина Олександрівна
Осмяловська Катерина Олександрівна
	Поштові марки України: "75 років. Фільм-опера «Наталка Полтавка» (№ 1132, № 1133)
	Поштові марки України: "75 років. Фільм-опера «Наталка Полтавка» (№ 1132, № 1133)
Народилася	13 (26) листопада 1904; Полтава
Померла	16 листопада 1997 (92 роки); Київ
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українка
Громадянство	Російська імперія→ УРСР→ Україна
Діяльність	театральна акторка
Alma mater	Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
Чоловік	Лесь Липківський, актор
Діти	син Костянтин, професор
Провідні ролі	Наталка (фільм «Наталка Полтавка» (1936))
IMDb	ID 0652143
	Нагороди та премії
	Народна артистка УРСР (1951)

Катери́на Олекса́ндрівна Осмяло́вська (нар. 13(26 листопада) 1904, Полтава, Україна — пом. 16 листопада 1997^[1], Київ, Україна) — українська актриса. Народна артистка Української РСР (1951)^[2].

Життєпис

З 14 років займалася на театральних курсах.

У 1921 р. закінчила Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка (курс Олександра Загарова).

13 жовтня 1920 року її зарахували до трупи Державного драматичного театру ім. Т. Шевченка.В театрі вона познайомилася з майбутнім чоловіком актором Лесем (Олександром) Липківським.^[3]

Після гастролей в 1923 р. театра ім. І. Франка на Донбасі театр організував там свою постійну філію під загальним художнім керівництвом Гната Юри, до складу якої входили О. Юрський, К. Осмяловська та художник М. Драк. Липківський та Осмяловська стали акторами «Дондерждрами». Театр охоплював своєю діяльністю Донецьк, Луганськ, Маріуполь. ^[3]

У 1926–1929 рр. акторське подружжя працювало у Одеському державному драматичному театрі. В Одеській «Держдрамі» Осмяловська зіграла багато різноманітних ролей, найбільший успіх мала Есмеральда.^[3]

В 1930 р. Осмяловська та Липківський переїхали до Києва і почали працювати в Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка. Найбільш резонансними були її ролі Софії у «Безталанній» І. Карпенка-Карого, Оксани у «Доки сонце зійде.. .» М. Кропивницького, Одарка у «Дай серцю волю…» М. Кропивницького, Анна із "Украдене щастя " І. Франка, ролі із комедій В. Шекспіра.^[3]

В 1963 р. «з метою омолодження» театру звільнили майже всіх провідних досвідчених акторів старшого віку, в їх числі й Осмяловську.^[3]

Знімалась у кіно («Перекоп» (1930), «Прометей» (1936), «Наталка Полтавка» (1936), «Нескорені» (1945)).

Родина

Батько — Олександр Матвійович Осмяловський, член аматорського театрального об'єднання «Полтавський український музично-драматичний гурток», актор і режисер^[4]^[5]
Мати — Клавдія Муромцева.^[3]
Чоловік — Лесь Липківський — український актор, син українського релігійного діяча та церковного реформатора Митрополита Василя^[6]^[7]
Син — Костянтин Олександрович Липківський (нар. в листопаді 1936 р.) — вчений, доктор технічних наук, професор, співробітник Інституту електродинаміки НАН України.^[3]
Онука — Ганна Липківська (1967 — 2021) — українська театрознавиця, кандидатка мистецтвознавства, доцент

Пішла з життя 16 листопада 1997 року у Києві. Похована разом з чоловіком на Байковому кладовищі.

Ролі в театрі

Леся («Фея гіркого мигдалю» І. Кочерги)
Ліна («Рожеве павутиння» Я. Мамонтова)
Іва («Яблуневий полон» І. Дніпровського)
Есмеральда («Собор Паризької богоматері» В. Гюго)
Юлія Булатович («Кадри» І. Микитенка)
Ліда («Платон Кречет» О. Корнійчука)
Маша («Дівчата нашої країни» І. Микитенка)
Наташа («Чудесний сплав»)
Вірочка («Останні» М. Горького)
Марія Антонівна («Ревізор» М. Гоголя)
Софія («Безталанна» І. Карпенка-Карого)
Геро («Багато галасу даремно»)
Віола («Дванадцята ніч»)
Маруся Барильченко («Житейське море» І. Карпенка-Карого)
Анна («Украдене щастя» І. Франка)

Фільмографія

1930 — «Перекоп»
1936 — «Прометей»
1936 — «Наталка Полтавка» — Наталка
1945 — «Нескорені» — Валя
1945 — «Українські мелодії» — Соломія

Нагороди та визнання

1940 — Заслужена артистка Української РСР
Заслужена артистка Узбецької РСР
1951 — Народна артистка Української РСР

Примітки

Література

Гайдабура В. Сучасниці: Поліна Нятко та Катерина Осмяловська // Український театр. 1994. № 6;
Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.453—454.
З «Гайдамаками» — через усе життя!m.day.kyiv.ua
Осмяловська Катерина Олександрівнаhistpol.pl.ua
Буняк О.П. Актриса Катерина Осмяловська: сторінки творчої біографії / ХНУ імені В. Н. Каразіна // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. — 2017. — Вип. 20. — С. 74-82. — ISSN 2077-7280.

Посилання

Осмяловська Катерина Олександрівна // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 725-726.
Катерина Осмяловська на сайті IMDb (англ.)

[1] Катерина Олександрівна Осмяловська — Полтава історична

[Українки-2] Неля ЗІНЧЕНКО. Катерина Осмяловська: невістка митрополита Липківського, яка стала першою Наталкою Полтавкою в кіно. Однойменний фільм з її участю побив всі рекорди прокату не лише в Україні, а й у США (ua) . «Українки». Процитовано 2021-8-6.

[FOOTNOTEБуняк2017-3] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Буняк, 2017.

[4] Олександр Матвійович Осмяловський

[5] Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно-мистецьке життя міста поч. ХХ ст.

[6] Митрополит Василь Липківський. Життя та діяння. Родина

[7] Ганна Липківська: «Іще раз про кохання…». Катерина Осмяловська та Лесь Липківський — знаменита подружня і творча пара, що прославила український театр | Газета «День» (11.03.2005)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]