|
П'єр Шеріге
П'єр Шеріге (фр. Pierre Chayriguès, 1 травня 1892, Париж — 13 березня 1965, Леваллуа-Перре) — французький футбольний воротар. За опитуванням IFFHS ділить 47-е місце серед найкращих воротарів XX століття в Європі[1]. ЖиттєписУ команді «Леваллуа», що базувалась у передмісті Парижу, почав виступати d 13 років. З 1906 по 1908 рік грав у команді «Кліші» зі ще одного столичного передмістя. В 1911 році в 19 років приєднався до паризького клубу «Ред Стар». Того ж року дебютував у складі збірної Франції в товариському матчі проти збірної Люксембургу (4:1)[2]. Його репутація досить швидко вийшла за межі Франції. В 1913 році англійський клуб «Тоттенгем» запрошував молодого воротаря до свого складу і пропонував місячну зарплатню в 13 000 франків[3]. Шеріге відмовився. Пізніше він зізнавався, що непогано заробляв у складі «Ред Стар», незважаючи на любительський статут клубу[4]. В 1919 році в складі збірної Франції був учасником Міжсоюзницьких ігр, великих спортивних змагань, що були організовані країнами-переможцями в Першій світовій війні. Участь у змаганнях брали діючі і колишні учасники збройних сил своїх країн. У складі збірної Франції (як в інших командах), виступали відомі футболісти, гравці національної збірної[5]. Втім, матчі турніру не входять до офіційного реєстру ФІФА. Ігри проводились у Парижі на новозбудованому стадіоні Першинг. Франція виступала в групі А, яку впевнено виграла. Шеріге не пропустив жодного голу в трьох матчах групового турніру, а його команда здобула три перемоги над збірними Румунії (4:0), Греції (11:0) і Італії (2:0)[6]. У фіналі суперником французів стала зіркова команда Чехословаччини. Значну частину матчу французи перемагали з рахунком 2:1, а Шеріге демонстрував дуже вдалу гру у воротах[6]. Втім, наприкінці гри Чехословаччина вирвала перемогу з рахунком 3:2. П'єр у цьому матчі отримав важку травму плеча і перелом тазу, через що надовго вибув з гри і повернувся на поле лише в 1921 році[4]. Повернення Шеріге відбулось під час проведення фінального матчу Кубка Франції 1921 року. «Ред Стар» переміг з рахунком 2:1 паризький клуб «Олімпік», а П'єр став одним з кращих гравців матчу, незважаючи на тривалу відсутність ігрової практики[4]. Вирішальною подією матчу став призначений в кінці матчу одинадцятиметровий на користь «Олімпіка», коли рукою на лінії воріт зіграв Люсьєн Гамблен. Але Жуль Девакез пробив слабко і Шеріге парирував його удар[7]. На той момент «Ред Стар» фактично грав удев'ятьох, адже Жюст Бруз зламав щиколотку, а Франсуа Югу лише номінально лишався на полі з травмою ключиці[7]. В 1922 році «Ред Стар» знову виграв Кубок Франції, перегравши у фіналі «Ренн» з рахунком 2:0[8]. У 1923 році клуб Шеріге втретє поспіль здобув національний кубок. У фінальному матчі «Ред Стар» переміг «Сет» з рахунком 4:2[9]. В 1923 році Шеріге, після тривалої перерви, повернувся в збірну Франції. Був основним воротарем збірної на Олімпійських іграх 1924 року, де французи поступились у чвертьфіналі майбутнім переможцям змагань збірній Уругваю (1:5)[10]. Завершив кар'єру в клубі і збірній в 1925 році. За збірну Франції загалом зіграв 21 матч у 1911—1925 роках. В 1930-х роках тренував алжирський клуб «Галія Спорт»[11]. Після Другої світової війни відкрив кафе в місті Авранш. В 1948—1956 роках був тренером місцевого однойменного клубу[12]. Стиль гриШеріге пояснював у своїх спогадах свою концепцію ролі воротаря:
П'єра називають першим французьким воротарем, що активно грав по всьому штрафному майданчику[14]. Він сміливо стрибав у ноги суперників, через що отримував багато травм. Статистика виступівСтатистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну —
 Франція
Досягнення
Примітки
Посилання
Information related to П'єр Шеріге |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
