Параграф 175 (фільм)
«Параграф 175» — документальний фільм, випущений у 2000 році режисерами Робом Епштейном та Джефрі Фрідманом, озвучений Рупертом Евереттом. Фільм створили Роб Епштейн, Джефрі Фрідман, Джанет Коул, Майкл Ерензвейг, Шейла Невінс і Говард Розенман. Сюжет фільму розповідає про життя кількох геїв та однієї лесбійки, яких переслідували нацисти. Чоловіків заарештували нацисти за гомосексуальність за Параграфом 175[en] (§ 175), содомійне[en] положення Німецького кримінального кодексу, починаючи з 1871 року. У період з 1933 по 1945 рр. за § 175 було заарештовано 100 000 чоловіків. Деякі з них були ув'язнені, інші направлені в концентраційні табори. Лише близько 4000 вижили. Відомо, що станом на 2000 рік менше десяти з цих чоловіків залишалися в живих. П'ять із них уперше розповіли свої історії в документальному фільмі, що, як вважається, є одними з останніх нерозказаних історій Третього Рейху. Параграф 175 розповідає про розрив в історичній хроніці та розкриває довготривалі наслідки, розказані через особисті історії геїв та лесбійок, які це пережили, зокрема Карла Гората; Гада Бека, напівєврейського бійця руху опору, який провів війну, допомагаючи біженцям утекти з Берліна; Аннетту Ейк, єврейську лесбійку, що втекла до Англії за допомогою жінки, яку вона любила; Альбрехта Бекера, німецького християнського фотографа, що був заарештований та засуджений за гомосексуальність, потім вступив до армії після звільнення, бо він «хотів бути з чоловіками»; П'єра Зель, ельзаський підліток, що спостерігав, як його коханця було з'їдено заживо собаками в таборах. Нагорода
ПриміткиПосилання
|