Паротяги Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці закуповувались для потреб залізниці впродовж 1864—1889 років на паротягобудівних підприємствах Німеччини і Австро-Угорщини та поділялись на 3 основні серії, де індекси означали модифікації залежно від виробника, типу котла.
Історія
Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця припинила своє існування 1 липня1889 року. Вся її інфраструктура, рухомий склад перейшли до Ц.к. Державної залізниці (нім.k.k. Staatsbahnen). Для позначення паровозів вживалось скорочення назви залізниці (LCJE), номер серії (I—IV) і номер паротяга. Після одержавлення застарілі і зношені паротяги вивели з експлуатації, а решта отримала нові позначення серії, порядкові номери. На державній залізниці номер серії визначав тип локомотиву (1886—1904).[1] Ці паротяги експлуатувались переважно до початку ХХ ст. і лише найновіші моделі використовувались в час війни. Незначна кількість колишніх паротягів Галицької залізниці імені Карла Людвіга залишалась на залізницях новоутворених країн після завершення війни.
1–9 — експрес-локомотиви
10-29 — пасажирські локомотиви
30-68 — вантажні локомотиви з трьома привідними осями
Lokomotiv-Typen der k.k. landesbef. Maschinen-Fabrik in Wien der priv. österreichisch-ungarischen Staats-Eisenbahn-Gesellschaft, M. Engel & Sohn, k.k. Hof-Buchdruckerei und Hof-Lithographie, Wien, 1888
Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837—1918, Verlag Slezak, 1978. ISBN 3-900134-40-5
Bernhard Schmeiser: Lokomotiven von Haswell, StEG und Mödling 1840—1929, Nachdruck: Verlag Slezak, Wien, 1992. ISBN 3-85416-159-X
Johann Stocklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich, Verlag Slezak, Wien, 1979, ISBN 3-900134-41-3
