Етимологія гідроніма остаточно не з'ясована. У волго-окському межиріччі трапляються назви з аналогічним формантом -хра (Сухра, Махра, Вахра), тому найімовірніше в мові дослов'янського населення цих земель він означав «річка»[1]. За іншою версією, Пахра походить від фіно-угорського кореня яхр, ягр-, -ахр, що означає «озеро»[2][3]. Існує також спроба (гіпотеза О. М. Трубачова й Є. С. Отіна) пояснити назву як питомо слов'янську, відновляючи первісну форму як Пьх-ъра (пор. Пехорка) і виводячи її з кореня пьх- («пхати, штовхати»)[4][5][1].
Русло річки звивисте. За характером водного режиму Пахра належить до волзького типу, основним джерелом живлення є снігові води. Влітку і восени річку живлять дощові і підземні води, взимку — джерела[10]. Повінь починається з кінця березня, закінчується на початку травня. Підйом води в річці досягає 6 метрів. Пахра замерзає в листопаді — грудні, відтає в кінці березня — квітня[11]. Середньорічна витрата води в 36 км від гирла — 9,95 м³/ с, що відповідає обсягу стоку 0,314 км³/рік[8].
↑ абЕ. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 204.(рос.)
↑Вагнер Б. Б. Карта рассказывает: Природа и история, имена и судьбы в географических названиях Подмосковья. Топонимический-краеведческий словарь. — М. : Книга по Требованию, 2014. — С. 437. — ISBN 9785519026338.
Вагнер Б. Б. Клевкова И. В. Реки Московского региона. Учебно-справочное пособие по курсу «География и экология Московского региона». — М. : МГПУ, 2003. — 244 с.(рос.)