Перемога (Олександрія)
Перемога, селище Перемога, Перемозький мікрорайон — житловий масив міста Олександрія, колишнє робітниче селище. РозташуванняПеремога знаходиться на правому березі Інгульця, і є найзахіднішим мікрорайоном міста. Перемозький мікрорайон відокремлений від більшості житлових масивів міста і сполучається на сході лише з П'ятнадцятим мікрорайоном. З півдня від масиву розташовується два невеликі водосховища. На крайньому південному-заході масиву знаходиться колишнє село Вербова Лоза (включене до складу міста 1971 р.). Місцевість на південному-заході Перемоги, що відокремлена від решти кварталів великою балкою, тобто починаючи з вулиці Філатова, має в народі назву Забалка.[1]. З південного боку масив обмежується дорогою на Нову Прагу (автошлях Т 1205). На півночі через мікрорайон проходить дорога на Знам'янку (М 04). ІсторіяСелище виникло у другій половині 1940-их років як робітниче поселення у зв'язку з інтенсивним розвитком промисловості міста, у першу чергу — буровугільної. Поруч із селищем розташовувалися такі підприємства як Олександрійська ТЕЦ 1-2, Байдаківська брикетна фабрика, Байдаківський вугільний розріз. Спершу селище мало назву «А», згодом було перейменоване на Перемога[2]. Згодом селище було приєднане до Олександрії між 1967 та 1971 роками[3]. ОписВ центрі Перемога забудована переважно двоповерховими житловими будинками на кілька квартир, кінця 1940-1950-тих років. На північному-сході пізніша п'яти- та дев'ятиповерхова житлова забудова. Також присутні великі масиви малоповерхової приватної житлової забудови. На Перемозі знаходяться два дитсадка, № 8[4] і № 28[5], загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10[6][7], професійно-технічне училище № 7[8], Олександрійський педагогічний коледж ім. В. О. Сухомлинського[9], Олександрійська філія КІРУЕ[10], Благодійний центр соціальної допомоги та реабілітації «Джерело життя»[11]. Тут розташовується другий за розмірами стадіон в Олександрії — «Олімп». Є своє поштове відділення № 6[12]. На східній околиці розташовується комплекс споруд колишньої Олександрійської фабрики діаграмних паперів[13].
Див. такожПримітки
Посилання |