План БальцеровичаПлан Бальцеровича (пол. Plan Balcerowicza), також отримав назву «шокова терапія» — план швидкого переходу Польщі від комуністичної економіки, заснованої на державній власності та централізованому плануванні, до капіталістичної ринкової економіки. Названий на честь автора, польського міністра і економіста Лешека Бальцеровича, був прийнятий в 1989 році. Під час втілення плану відбулось тимчасове падіння виробництва, зростання було досягнуто у 1992 році. Аналогічні реформи були здійснені в ряді інших країн. ПередумовиПісля 45 років комуністичного правління, економіка Польщі була непристосована для інтеграції в світовий ринок. Темп інфляції дорівнював 639.6% і постійно зростав. Більшість державних монополій і компаній багато в чому були неефективними і повністю застарілими з точки зору використаних технологій. Попри це, практично не було безробіття, заробітна плата була низька, а економіка дефіциту призвела до відсутності навіть найосновніших продуктів харчування в магазинах. Після провалу комуністичного уряду на виборах 4 червня 1989, стало ясно, що попередній режим був більше не легітимним. Неофіційні переговори в Маґдаленці, а потім переговори за круглим столом в 1989 році дозволили мирний перехід влади до демократично обраного уряду. Спочатку було вирішено, що уряд має бути сформований Тадеушем Мазовецьким та опозицією, а місце президента Польщі буде віддане колишньому лідерові ПОРП генералу Войцеху Ярузельському. ПланУ вересні 1989 року була створена експертна комісія під головуванням Лешека Бальцеровича, провідного польського економіста, міністра фінансів і заступника прем'єр-міністра Польщі. Серед членів комісії був Джордж Сорос та підтримувані ним Джеффрі Сакс, Станіслав Гомулка, Стефан Кавалець і Войцех Мішіаґ. Комісія підготувала план широкомасштабних реформ, які повинні були дозволити швидке перетворення економіки Польщі від застарілої та неефективної системи централізованого планування до капіталізму, подібного до держав Західної Європи та Америки. 6 жовтня відбулася презентація програми на державному телебаченні і в грудні Сейм ухвалив пакет з 11 актів, які були підписані президентом 31 грудня 1989. До них належали:
Наприкінці грудня план був схвалений Міжнародним валютним фондом. Підтримка МВФ була особливо важливою, оскільки державний борг різним іноземним банкам і урядам досяг суми в $ 42.3 млрд. (64.8% від ВВП) у 1989 році. МВФ надав Польщі стабілізаційного кредиту $ 1 млрд і резервного кредиту $ 720 мільйонів. Після цього Світовий банк надав Польщі додаткові кредити для модернізації експортно-орієнтованих підприємств. Багато урядів дотримались попередніх обов'язків та виплатили деякі з колишніх боргів комуністичній Польщі (близько 50% від суми позик і всіх накопичених відрахувань за проценти на 2001). Див. також
Посилання |