Позбавлення сану

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2015)

Позбавлення сану (скидання зі священного чину) - позбавлення клірика (диякона, священника або єпископа) його духовного сану, тобто ступеня священства.

Здійснюється вищими органами церковно-судової влади у зв'язку з вчиненням духовною особою діянь або вираженням поглядів, несумісних з віровченням або які грубо порушують церковне право. Не слід змішувати з іншим дисциплінарним покаранням (докором) - забороною у священнослужінні, яке має тимчасовий характер і може застосовуватися одноосібно правлячим єпископом щодо клірика, який перебуває в його канонічної юрисдикції, тобто належить до його єпархії.

В Православній Церкві України позбавлення стану відбувається згідно рішення суду Священного Синоду.^[1]

Більш поширеною мірою покарання священнослужителів, ніж скидання з сану, є заборона в служінні - заборона священнослужителю здійснювати богослужіння. Продовження забороненим священнослужителем пропаганди його засуджених поглядів, відсутність каяття, і особливо вчинення ним богослужіння, будучи під забороною, можуть надалі служити підставою для його скидання з сану.

Скидання з сану саме по собі не означає відлучення від Церкви. Однак на практиці церковне керівництво одночасно з прийняттям рішення про скидання священнослужителя нерідко також приймає рішення і про його подальше відлучення від Церкви.

Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.