Покосенко Олександр Данилович
Покосенко Олександр Данилович (нар. 16 травня 1924, Миколаїв, Українська РСР, СРСР — пом. 26 лютого 2024, Миколаїв, Україна) — радянський і український художник, ветеран Другої Світової війни, лауреат премії ВДНГ СРСР (1968), заслужений художник України (2014), почесний громадянин міста Миколаєва (2009). БіографіяНародився 16 травня 1924 року в місті Миколаєві у сім'ї корабелів. Навчався в школі № 1, фабрично-заводському училищі, після закінчення якого був направлений в судномонтажний цех заводу імені Андре Марті (зараз Чорноморський суднобудівний завод). Ще з дитинства захоплювався малюванням, у дев'ятирічному віці вперше взяв участь у художній виставці (1937), де виставив малюнок «Дуель», присвячений Пушкіну[1]. Під час німецько-радянської війни був висланий до Німеччини і відправлений до концентраційного табору «Варте» у Східній Пруссії. За першу спробу втечі отримав покарання у вигляді 25 ударів нагайкою та тримання в карцері. У 1944 році з другої спроби зумів втекти до позицій радянський військ, де отримав за перебування на ворожій території «традиційний» вирок: штрафбат — і на передову[2]. Ще близько року воював із гвинтівкою в руках, де був поранений. Після війни служив у країнах Балтії, в музвзводі (грає майже на всіх музичних інструментах), а після демобілізації, маючи здібності художника, влаштувався до кінофікації, де малював афіші[1]. У червні 1951 року в Миколаєві організовується Українське кооперативне товариство художників (УКООПТХ), де Покосенко став одним із перших її членів[3]. У тому ж році учасник установчих зборів Миколаївського обласного товариства художників. На першій груповій виставці товариства у 1952 році виставив дві написані олією роботи — «На балу» і портрет. У 1959 році закінчив Одеське державне художнє училище імені М. Грекова. У шістдесяті роки займається промисловим дизайном. Творча група, в якій працював художник, створила судовий автономний кондиціонер «Нептун», за який був удостоєний срібної медалі Виставки досягнень народного господарства СРСР[1][2]. Закінчив факультет графіки Московського поліграфічного інституту у 1969 році[1]. У 1970 році стає головним художником міста. З 1974 по 1984 роки є постійним учасником творчих наїздів у республіканський дім творчості Седнів. В цей же час захоплюється плакатом, який є основним у його творчості у цей період. Лауреат і учасник міжнародних і республіканських конкурсів та виставок плакату. Перша персональна виставка робіт відбулася у 1962 році. У 1972 році художник захоплюється історичною темою, з-під його пензля виходить серія живописних і графічних робіт, присвячених Миколаєву. За багаторічну працю створив безліч робіт, серед яких портрети містян і живописні роботи, навіяні морською і кораблебудівною романтикою. Серія «Старий Миколаїв», для якої автор використовував пленерні ескізи, старі листівки та фото, архівні матеріали, спогади містян, нараховує більше 150 картин. На полотнах зображені вулиці міста різних епох — 1940-х, 1960-х років і навіть XIX століття. Використовуючи власний метод художньої реконструкції, художник відтворює на полотні у первісному вигляді яхт-клуб, будинок Аркасів, католицький костел і хоральну синагогу, не повторюючи архівних зображень, за якими він працює. Сьогодні роботи серії «Старий Миколаїв» можна побачити у Фонді Спілки художників України, кабінетах Верховної Ради, Міністерстві культури, Миколаївській міській раді, музеях Миколаєва та численних приватних колекціях[3]. Є постійним організатором численних пересувних авторських виставок у міських навчальних закладах. Демонстрацію своїх робіт він супроводжує власно розробленими лекціями з історії рідного міста[1][2]. З 1980 по 1984 роки займав посаду головного художника Миколаївського художнього фонду. З того ж року є членом Національної спілки художників України. У 2014 році отримав звання заслуженого художника України. У тому ж році удостоєний почесної відзнаки Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» II-го ступеню. Тематика творів художника різноманітна — це і тематичні полотна, і натюрморт, і графічні листи. Помер 26 лютого 2024 року в Миколаєві[4][5]. ТворчістьПублікації
Вибрані виставки
Загалом учасник понад 30 міжнародних, всесоюзних, всеукраїнських, республіканських і обласних виставок, серед яких і персональні у місті Миколаєві (1972, 1999, 2000, 2002, 2003, 2004)[3]. Нагороди, почесні звання і преміїНагороди
Почесні звання і премії
Література
ПосиланняПримітки
|