Полтавська духовна семінарія

	заклад освіти
	Полтавська духовна семінарія
	Будинок Полтавської духовної семінарії на початку 20 ст.
Випускники	Категорія:Випускники Полтавської духовної семінарії
	Полтавська духовна семінарія у Вікісховищі

Полтавська духовна семінарія — православний навчальний заклад у Переяславі, згодом переведений до Полтави.

Історична довідка

Полтавська духовна семінарія заснована 1738 єпископом Переяславським Київської митрополії Арсенієм з осідком у полковому центрі Переяславі — як Переяславський колегіум (після ліквідації Гетьманщини 1782 — семінарія).

1803 перейменована на Полтавську духовну семінарію. 1862 переведена з Переяслава до Полтави.

Погромлена і закрита російським більшовицьким урядом у 1918 р.

Короткочасно відновила діяльність у 1942—1943 роках за часів Райхскомісаріату Україна (Полтавський гебіт).

Розташована на вул. Колонійській (тепер вул. Сковороди № 1/3). Зараз у цьому будинку Полтавська державна аграрна академія.

Видатні наставники та вихованці

Після закінчення Київської духовної академії один рік (9 вересня 1865 р.— 20 квітня 1866 р.) працював у семінарії учителем-наставником український письменник І. С. Нечуй-Левицький, у 1870—1874 вчителем хорового співу — Г. П. Гладкий, вчителем історії — В. О. Пархоменко, 1867—1888 рр., 1890—1902 рр. ректором — І. X. Пічета, батько історика, академіка АН СРСР В. І. Пічети.

Семінарію закінчили:

Тут навчалися:

у 1895—1901 рр. головний отаман військ УНР, голова Директорії УНР С. В. Петлюра (виключений з семінарії);
у 1906—1911 — ліванський письменник і перекладач, популяризатор російської й української культур в арабському світі М. Нуайме (відвідав Полтаву у 1962 р.);
у 1911—1915 — Микола Щорс (навчався у Віленському військовому училищі, яке було переведено у Полтаву [1916]);
член Української Центральної Ради Опанас Ляхно;
член Одеської Громади Опанас Погибко;
мовознавець Павло Житецький.
капелан Армії УНР о. Пятаченко Павло

В XX—XXI столітті

В 1918 році радянська влада закрила семінарію.

В 1997 році в місті Комсомольську (зараз — Горішні Плавні) Полтавською єпархією УПЦ було відкрито дворічне єпархіальне духовне училище, ректором якого став архімандрит (наразі митрополит) Филип (Осадченко). Пізніше училище перейшло на трирічне навчання. Функціонувало богословсько-місіонерське відділення та відділення регентів-псаломщиків.

З 2002 року — Миссіонерське духовне училище Української Православної Церкви. В цей час було відкрито іконописне відділення.

З 29 березня 2007 року духовне училище перетворено в Полтавську місіонерську духовну семінарію. Відділення трансформовано в факультети: богословсько-місіонерський, регентів-псаломщиків та іконописний.

Див. також

Посилання