Поляков Ілля Михайлович
Ілля́ Миха́йлович Поляков (* 16 вересня 1905, Харків — † 4 листопада 1976) — український радянський біолог та історик науки, фахівець в галузі теоретичної біології, експериментальної ботаніки, 1948 — член-кореспондент АН УРСР. Життєпис1926 року закінчив Харківський інститут народної освіти. По 1934 рік працював викладачем Комуністичного університету в Харкові. У 1932—1941 та 1944—1948 роках завідував кафедрою генетики Харківського університету, в часі евакуації — в 1941—1944 — професор Томського університету. Протягом 1947—1956 років працює в інституті генетики та селекції АН УРСР. З 1956 по 1963 рік — замісник директора та завідувач лабораторії розвитку та запліднення рослин, у 1963—1974 роках — директор лабораторії. Його наукові праці переважно присвячені експериментальній ботаніці, історії біології та теоретичним проблемам біології та дарвінізму. З'ясував ряд закономірностей запліднення квіткових рослин,
Обґрунтував уявлення про три фази запліднення квіткових рослин (загальна біологічна концепція запліднення рослин) — прогамна, гамогенез та постгамна. В історії науки розробляв проблеми:
Аналізував праці Ч. Дарвіна, Ж. Ламарка, І. Мечникова, А. Т. Болотова. Є автором першого в СРСР підручники «Курс дарвінізму» — 1941, В 1935—1936 роках вийшли друком кілька курсів «Загальної біології»,
Був одним з авторів та редакторів монографії «Історія біології» — частина перша — 1972, частина друга — 1975. Джерела
|