Посилання

Цитування (англ. reference) у паперових і електронних документах — уривок, витяг з якого-небудь твору, на який посилаються у викладі, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку. Іноді те саме, що виноска^[1].

У деяких файлових системах — альтернативна назва файлу. Так, наприклад, у системі UNIX із файлом може бути пов'язано декілька імен.

У галузі телекомунікацій іноді вживається в значенні ланки зв'язку — засіб зв'язку між суміжними вузлами мережі.

В інтернет-журналістиці застосування посилань дозволяє викладати в матеріалі тільки нову інформацію, що спрощує текст і дозволяє уникати повторень. Все, що пов'язано з попередніми публікаціями на цю тему, з інформацією довідкового характеру чи з передісторією/тлом події, подається через гіперпосилання.

У 2000-х зазначалося, що в українській мові паралельно почали вживати також термін поклика́ння^[2][3], який мав поширення в західноукраїнській мовно-літературній практиці^[4].

Загалом кажучи, існує два типи систем цитування: Ванкуверська система та посилання в дужках.^[5] Однак Рада наукових редакторів^[en] (Council of Science Editors, CSE) додає третю, систему цитат-назв.^[6]

Можна виокремити такі основні завдання посилань:

1. створити фон повідомлення;
2. уникнути необхідності заново розповідати опубліковані матеріали на цю тему.

Добрим тоном вважається подавати гіперпосилання на інші статті з теми, які було опубліковано раніше на «своєму» інтернет-сайті. Це підвищує вагу й авторитет останнього в очах читача.

Надто велика кількість посилань розсіює увагу й ускладнює сприйняття. Зазвичай радять використовувати у середньому сім посилань на сторінку. Не варто розміщувати посилання впритул одне до одного. Доречним є пояснення посилань, яке з'являється при наведенні курсора мишки на посилання. Пояснення зазвичай вміщують:

• назву сайту, на який посилається автор матеріалу;
• ім'я автора, на якого посилається журналіст;
• тип та особливості інформації за місцем призначення;
• попередження про розмір файлу, який користувач збирається завантажувати.

Найчастіше доречними є посилання на:

• архів;
• фонову інформацію концептуального плану;
• близьку за тематикою інформацію;
• Означення;
• більш детальну інформацію для фахівців із цього питання;
• значний за обсягом графічний матеріал;
• адреси онлайн-ресурсів на схожу тематику.

Для боротьби зі спамом Google розділив зворотні посилання на nofollow і dofollow. Посилання nofollow не передають вагу і, як наслідок, майже не впливають на SEO.^[7][8]

• Гіперпосилання
• Посилання (програмування)
• Референція
• Автореференція

1. Потятиник Б. В. Інтернет-журналістика: навч. посіб. [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Борис Володимирович Потятиник.  - Львів : ПАІС, 2010.  - 246 с.  — ISBN 978-966-1585-50-7 ^{[прояснити]}.

• Посилання // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 250.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (листопад 2008)