Перший тур президентських виборів 2014/2015 у Хорватії відбувся 28 грудня2014 року. За результатами першого туру виборів найбільшу кількість голосів здобув чинний тоді президент Іво Йосипович — 38,46%, володарка другого місця, висуванка основної опозиційної партії Колінда Грабар-Кітарович одержала 37,22%.[1] Оскільки у першому жоден із кандидатів не набрав 50% голосів,[2]11 січня2015 проведено другий тур, перемогу у якому здобула Колінда Грабар-Кітарович, отримавши 50,73% голосів проти 49,27% у Іво Йосиповича.
Кандидати
Станом на 22 листопада 2014 р. про свою участь у виборах оголосили такі кандидати:[2]
Мілан Куюнджич, член правої популістської непарламентської партії «Хорватський світанок», висунутий коаліцією партій «Альянс за Хорватію», кандидатуру якого було офіційно підтверджено 18 жовтня 2014.[11]
Анто Джапич зняв свою кандидатуру 5 грудня на користь Колінди Грабар-Кітарович.[12]
Іван Грубішич зняв свою кандидатуру 5 грудня на користь Івана Руде.[13]
Іван Руде, юрист, який займався врегулюваннями передбанкрутного стану в кількох великих компаніях, кандидат від непарламентської партії «Голос здорового глузду», виступає з позицій лівого популізму і захисту робітничих прав. Зняв свою кандидатуру 6 грудня, не зумівши зібрати 10 000 підписів, необхідних для офіційної реєстрації кандидатом.[14]
Перший тур
Результати
Результати першого туру по всіх округах Хорватії: кандидат, який набрав більшість голосів у кожному адміністративному окрузі.
У першому турі найбільшу кількість голосів отримали чинний президент Іво Йосипович і кандидат від опозиції Колінда Грабар-Кітарович. Результат був примітний тим, що різниця голосів була набагато меншою, ніж це передбачалося у передвиборних опитуваннях, з розподілом голосів 38,46% і 37,22% відповідно. [1] Політолог Жарко Пуховскі розкритикував соцопитування за недосконалість вибірки і надмірну довірливість до телефонного опитування. [15]
Новий виборчий закон, запроваджений урядом Зорана Мілановича, обернувся значним скороченням кількості виборчих дільниць у сусідній Боснії і Герцеговині для громадян, які проживають там. Це призвело до значного зниження явки: від 50859 осіб, що проголосували у першому турі президентських виборів 2009 року, до 7372 у 2014 році. [16][17]
Другий тур
У другому турі з абсолютною перевагою перемогла Колінда Грабар-Кітарович, ставши першою в історії Хорватії жінкою-президентом. Вона дістала підтримку 1 114 617 громадян або 50,73% тих, хто прийшов на виборчі дільниці. За тодішнього президента Іво Йосиповича віддали свої голоси 1 082 401 людина або 49,27% тих, хто взяв участь у голосуванні. Суперників розділив лише один відсоток.[18] Вирішальними на виборах були голоси невдоволених економічною політикою уряду Зорана Мілановича. Ці громадяни голосували не за того чи іншого президента, а проти виконавчої влади [19], а оскільки попередній президент належав до того самого лівоцентристського табору, що й голова уряду, то такі виборці фактично підтримали опозиційного кандидата. Крім того, позаяк після вступу Хорватії у Євросоюз не настало сподіваного підвищення рівня життя, поліпшення показників економіки, ефективності державного апарату й верховенства права, виборці забажали бачити на чолі держави особу, яка буде повсякчасно критикувати діяльність уряду. Грабар-Кітарович запевняла, що буде саме такою, завдяки чому і виграла вибори. Чинний тоді президент Іво Йосипович визнав поразку у другому турі виборів і привітав Грабар-Кітарович з перемогою.[20]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 17 листопада 2014. Процитовано 2 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
