Премія Гердера — культурна премія названа на честь Йоганна-Готфріда Гердера, яка надавалася від 1964 до 2006 року культурним діячам зі східної та південної Європи, які зробили вклад у збереження та збільшення європейської культурної спадщини. Важливим мав бути внесок лауреата в галузі мистецтв або гуманітарних наук. Премія надавалася у Віденському університеті Фундацією Альфреда Тьопфера. Премію вручав Президент Австрії. Розмір премії становив 15000 євро. З премією була пов'язана також стипендія, яка оплачувала один навчання у Відні молодого перспективного кандидата за пропозицією лауреата нагороди. Попередницеєю Премії Гердера була Премія Йоганна-Готфріда Гердера, яка надавалася у 1936–1944 рр. німецькомовним письменникам та науковцям з ненімецькомовних країн і вручалася у Кенігсберзькому університеті. 2007 року фонди Премії Гердера були об'єднані з іншим фондом для створення Європейської культурної премії у 75000 євро для підтримки молодих європейських митців.
Лауреати
Рік |
Лауреат |
Національність |
Фах
|
1964
|
Ян Котт
|
Польща
|
театральний критик
|
1965
|
Тудор Аргезі
|
Румунія
|
письменник
|
Ласло Немет
|
Угорщина
|
письменник
|
1966
|
Ян Ціккер
|
Словаччина
|
композитор
|
1967
|
Вітольд Лютославський
|
Польща
|
композитор
|
Міхай Поп
|
Румунія
|
етнолог
|
Владімір Компанек
|
Словаччина
|
скульптор
|
1968
|
Лайош Ваєр
|
Угорщина
|
історик мистецтва
|
Роман Інгарден
|
Польща
|
філософ
|
Мирослав Крлежа
|
Хорватія
|
письменник
|
1969
|
Панчо Владіґеров
|
Болгарія
|
композитор, педагог та піаніст
|
1970
|
Цеко Торбов
|
Болгарія
|
філософ, юрист та перекладач
|
Д'юла Ієш
|
Угорщина
|
поет та романист
|
Золтан Франйо
|
Румунія
|
поет та перекладач
|
1971
|
Захарія Станку
|
Румунія
|
письменник
|
1972
|
Д'юла Ортутай
|
Угорщина
|
етнограф
|
Віргіл Ваташяну
|
Румунія
|
історик мистецтва
|
Атанас Далчев
|
Болгарія
|
поет, критик та перекладач
|
1973
|
Збіґнєв Герберт
|
Польща
|
поет, есеїст та мораліст
|
1974
|
Іван Дуйчев
|
Болгарія
|
історик, дослідник середньовіччя
|
1975
|
Нікіта Стенеску
|
Румунія
|
поет
|
Габор Презіш
|
Угорщина
|
архітектор
|
1976
|
Дешо Керештури
|
Угорщина
|
письменник, поет
|
Марін Големінов
|
Болгарія
|
композитор та диригент
|
1977
|
Еуджен Барбу
|
Румунія
|
романист, драматург та журналіст
|
Кшиштоф Пендерецький
|
Польща
|
композитор
|
1978
|
Бела Гунда
|
Угорщина
|
етнограф
|
1979
|
Ференц Фаркаш
|
Угорщина
|
композитор
|
Атанас Натев
|
Болгарія
|
філософ
|
1980
|
Еміл Кондурачі
|
Румунія
|
академік, історик
|
Вера Мутафчієва
|
Болгарія
|
письменник та історик
|
1981
|
Шандор Чоорі
|
Угорщина
|
поет, письменник
|
1982
|
Ана Бландіана
|
Румунія
|
поет, есеїст та політик
|
Імре Варга
|
Угорщина
|
скульптор
|
1983
|
Владислав Бартошевський
|
Польща
|
історик та політик
|
Йозеф Янкович
|
Словаччина
|
скульптор
|
Дьордь Конрад
|
Угорщина
|
романист та есеїст
|
Адріан Маріно
|
Румунія
|
літературний критик
|
Стоймен Стоілов
|
Болгарія
|
художник
|
1984
|
Константин Лучачі
|
Румунія
|
скульптор
|
Кшиштоф Меєр
|
Польща
|
композитор
|
1985
|
Адріан Маріно
|
Румунія
|
літературний критик, історик та теоретик
|
1986
|
Текла Дьомотьор
|
Угорщина
|
письменник
|
Анатоль Віеру
|
Румунія
|
композитор
|
1987
|
Йозеф Уйфалуссі
|
Угорщина
|
естет
|
1988
|
Ана Бландіана
|
Румунія
|
поет
|
Зое Думітреску Бусуленга
|
Румунія
|
історик літератури та критик
|
Константин Ноіка
|
Румунія
|
філософ та есеїст
|
Дьордь Дьорффі
|
Угорщина
|
історик
|
1989
|
Ніколай Генчев
|
Болгарія
|
історик
|
1990
|
Деян Медакович
|
Сербія
|
історик мистецтва та поет
|
Андрас Візкелети
|
Угорщина
|
філолог
|
1991
|
Марин Сореску
|
Румунія
|
поет, драматург та романист
|
Стоімен Стоілов
|
Болгарія
|
художник
|
1992
|
Змага Кумер
|
Словенія
|
музиколог, славіст та дослідник фольклору
|
1994
|
Шандор Каняді
|
Угорщина
|
поет
|
Зіґмас Зінкявічюс
|
Литва
|
лінгвіст та історик
|
1995
|
Віслава Шимборська
|
Польща
|
поет, есеїст та перекладач
|
Яан Ундуск
|
Естонія
|
письменник та літературний критик
|
Мірко Ковач
|
Хорватія, Сербія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина
|
письменник
|
1996
|
Константин Ілієв
|
Болгарія
|
драматург
|
Петеріс Васкс
|
Латвія
|
композитор
|
1997
|
Богдан Богданович
|
Сербія
|
архітектор
|
Ференц Гланц
|
Угорщина
|
академік, професор
|
Яан Кросс
|
Естонія
|
письменник
|
1998
|
Імре Бак
|
Угорщина
|
художник
|
Андрей Корбеа Хойшіе
|
Румунія
|
філолог
|
1999
|
Мірче Дінеску
|
Румунія
|
поет, редактор та дисидент
|
Іштван Фрід
|
Угорщина
|
дослідник літератури
|
Світлана Алексієвич
|
Білорусь
|
дослідник-журналіст
|
2000
|
Імре Кертес
|
Угорщина
|
письменник
|
Мілан Кундера
|
Чехія
|
письменник
|
Нікола Георгієв
|
Болгарія
|
літературний історик, професор
|
Арво Пярт
|
Естонія
|
композитор
|
2001
|
Юрій Андрухович
|
Україна
|
письменник
|
Янез Бернік
|
Словенія
|
художник
|
Янош Бьогьон'єй
|
Угорщина
|
архітектор
|
Марек Копелент
|
Чехія
|
композитор
|
2002
|
Петер Естергазі
|
Угорщина
|
письменник
|
2003
|
Драґо Янчар
|
Словенія
|
романист та драматург
|
Васіл Гюзелев
|
Болгарія
|
історик, професор
|
Кароль Мангерц
|
Угорщина
|
германіст, лінгвіст, професор
|
Ана Марія Захаріаде
|
Румунія
|
архітектор
|
2004
|
Теодор Антоніоу
|
Греція
|
композитор та диригент
|
Ева Поцс
|
Угорщина
|
етнограф
|
2005
|
Кароль Клімо
|
Угорщина
|
художник
|
Ганна Краль
|
Польща
|
журналіст та письменник
|
Прімож Курет
|
Словенія
|
історик та музиколог
|
Їжи Кутан
|
Чехія
|
історик та історик мистецтва
|
Андрей Марга
|
Румунія
|
професор, філософ
|
Еймунтас Някрошюс
|
Литва
|
театральний режисер
|
Крешимир Немець
|
Хорватія
|
літературний критик
|
2006
|
Влодзімеж Бородзей
|
Польща
|
історик
|
Нікос Гадзініколау
|
Греція
|
історик мистецтва
|
Габріела Кіліанова
|
Словаччина
|
етнолог
|
Ене Мігкельсон
|
Естонія
|
письменник
|
Войтех Равнікар
|
Словенія
|
архітектор, професор
|
Джерела
- Kastner, Georg. Brücken nach Osteuropa. Die Geschichte und Bedeutung des Gottfried von Herder-Preises 1964-2003. Hamburg: Alfred Toepfer Stiftung F.V.S., 2004.
Посилання