Премія L'Oréal — ЮНЕСКО «Для жінок у науці» — (англ.L’Oréal-UNESCO Awards for Women in Science) — премія, метою якої є покращення позицій жінок у науці шляхом визнання досягнень видатних дослідників, що вносять вклад у науку.
У рамках цього ж партнерства надаються дворічні стипендії — Міжнародні стипендії ЮНЕСКО-L’Oréal 15 молодим дослідникам, що займаються перспективними дослідницькими проектами, сума яких складає 15 000 євро.
Історія конкурсу
Ініціатива L'Oréal-UNESCO для жінок в науці розпочалася 1998 року. З цього року Фонд L'Oréal та ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) прагнули підтримати та визнати успішних дослідниць, заохочувати більш молодих жінок до наукової діяльності та допомагати їм після того, як їхня кар'єра отримала початковий розвиток.
Валері Мізрахі (Південна Африка): за внесок у боротьбу з туберкульозом та іншими інфекційними захворюваннями
Цунеко Окадзакі (Японія): за відкриття молекулярного механізму напівбезперервної реплікації ДНК
Маргарита Салас (Іспанія): за фундаментальний внесок у розуміння механізму реплікації ДНК
Євгенія Марія дель Піно Вейнтімілла (Еквадор): за оригінальні дослідження деревних сумчастих жаб (англ. Amphignathodontidae) і зусилля по охороні природи Галапагоських островів
Джоан Хорі (США): за прояснення механізмів реакції рослин на світло
Лауреати-2001:
Адейніка Гледіс Фалузі (Нігерія): за молекулярно-генетичну ідентифікацію та класифікацію спадкових захворювань крові в Африці
С'юзен Корі (Австралія): за внесок у розуміння генетичних основ лімфоми та інших онкологічних захворювань людини
Енн Макларен (Велика Британія): за відкриття у галузі репродуктивної біології
Майя Затц (Бразилія): за внесок у патологію, діагностику і лікування спадкових нервово-м'язових захворювань
Джоан Штейтц (США): за відкриття структури малих РНК, їх біологічних функцій і ролі в розвитку захворювань
Лауреати-2002:
Нагва Мегуід (Єгипет): за планомірні генетичні дослідження синдрому Дауна та інших неврологічних захворювань в середземноморському регіоні
Індіра Нат (Індія): за фундаментальний внесок у патогенез, профілактику і лікування лепри
Мері Озборн (Німеччина): за розвиток імунофлуоресцентної мікроскопії як методу дослідження структури цитоскелета
Ана Марія Лопез-Коломе (Мексика): за відкриття молекулярних механізмів зору і можливих патологічних порушень в них
Ширлі Тільгмен (Канада, США): за відкриття геномного імпринтингу і його ролі в ембріональному розвитку
Лауреати-2003:
Карімат Аль-Сайед (Єгипет): за роботу в галузі дослідження росту кристалів, в тому числі ниркових каменів
Фанхуа Лі (Китай): за відкриття нової техніки електронної мікроскопії
Айш Ерзан (Туреччина): за теоретичну роботу в галузі побудови деревоподібних структур
Маріана Вайсман (Аргентина): за теоретичні дослідження нових форм вуглецю
Дженніфер Томсон (Південна Африка): за створення трансгенних рослин, стійких до вірусних інфекцій, посухи та інших факторів ризику
Люсія Мендоза Превіато (Бразилія): за досягнення в розумінні, лікуванні та профілактиці хвороби Шагаса
Филиппа Маррак (США): за опис ролі Т-лімфоцитів в імунній системі і відкриття суперантигенів
Ненсі Іп (Китай): за відкриття у галузі молекулярного контролю росту, диференціювання і формування синапсів у нервовій системі
Христина Петі (Франція): за дослідження генетичних дефектів, які ведуть до спадкової глухоти та інших порушень у функціонуванні сенсорних систем
Лауреати-2005:
Зохра Бен Лахдар (Туніс): за експерименти і моделювання в галузі інфрачервоної спектроскопії та її застосування в медицині і дослідженні забруднення навколишнього середовища
Фумико Йонезава (Японія): за піонерську теорію і комп'ютерне моделювання в області дослідження аморфних напівпровідників і рідких металів
Домініка Ланжевін (Франція): за фундаментальні дослідження детергентів, емульсій і пін
Беліта Койл (Бразилія): за інноваційні дослідження електронів в речовинах з неврегульованою структурою, таких як скло
Міріам П. Шарачік (США): за важливі експерименти з електропровідності і переходів між металами та діелектриками
Ліхад Аль-Газалі (ОАЕ): за внесок в характеристику спадкових захворювань
В. Наррі Кім (Південна Корея): за прояснення механізмів утворення молекул РНК нового класу, залучених в регуляцію експресії генів
Ада Йонат (Ізраїль): за дослідження структури апарату біосинтезу білка і придушення його роботи під дією антибіотиків
Ана Белен Ельгойен (Аргентина): за внесок у розуміння молекулярних основ слуху
Елізабет Блекберн (США): за відкриття природи і способів підтримки структур на кінцях хромосом і їх ролі в розвитку раку і старінні
Лауреати-2009:
Тебелло Нёконг (Африка та арабські держави): за роботу з використання світла для лікування раку та очищення навколишнього середовища
Акіко Кобаясі (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за внесок у розвиток молекулярних провідників, розробку та синтез однокомпонентного молекулярного металу.
Афіна М. Дональд (Європа): за роботу у галузі фізики сипучих матеріалів, від цементу до крохмалю.
Беатріс Барбуа (Латинська Америка): за вивчення хімічного складу старих зірок і його значення для формування і еволюції галактик.
Євгенія Кумачова (Канада): за дослідження фундаментальних і прикладних властивостей полімерів, включаючи створення концепції і розробку нових матеріалів.
Лауреати-2010:
Рашіка Ель Ріді (Африка та арабські держави): за дослідження в напрямку створення вакцини проти шистосомозів
Лурдес Д. Круз (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за відкриття токсинів морських равликів, які можуть використовуватися як знеболюючі засоби і як фармакологічні проби для дослідження функціонування мозку
Анн Дежан-Ассема (Європа): за прояснення молекулярних і клітинних механізмів, що лежать в основі розвитку певних типів злоякісних новоутворень людини
Алехандра Браво (Латинська Америка): за дослідження механізму дії бактеріального токсину, який може використовуватися як відносно безпечний для навколишнього середовища інсектицид.
Елейн Фукс (Північна Америка): за відкриття стовбурових клітин шкіри і ключових процесів розвитку, підтримки і відновлення шкіри
Лауреати-2011:
Файза Мохаммед Аль-Харафі (Африка та арабські держави): за значний внесок в електрохімію і особливо в дослідження корозії і каталізу
Вівіан Вінг-Вах Ям (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за дослідження в області фотоелектронних матеріалів і розробку інноваційних методів у використанні сонячної енергії.
Анн Л'Юїльє (Європа): за роботи зі створення надшвидкої камери для реєстрації подій тривалістю в аттосекунди (витримка в одну мільярдну частку секунди).
Сільвія Торрес-Пеімберт, (Латинська Америка): за фундаментальний внесок у дослідження туманностей, які привели до кращого розуміння хімічної еволюції галактик і Всесвіту
Джилліан Бенфілд (Північна Америка): за дослідження у галузі поведінки бактерій і матеріалів в екстремальних умовах, що можуть існувати на Землі і в навколишньому середовищі.
Лауреати-2012:
Джілл Феррант (Африка та арабські держави): за прояснення механізмів, завдяки яким рослини долають умови посухи
Інгрід Шеффер (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за ідентифікацію генів, залучених до деяких форм епілепсії
Френсіс Ешкрофт (Європа): за відкриття АТФ-чутливого калієвого каналу, який зв'язує метаболізм глюкози і секрецію інсуліну, і його ролі в неонатальному цукровому діабеті
Бонні Басслер (Північна Америка): за відкриття хімічних сигналів і механізмів, які бактерії використовують для комунікації і координації групової поведінки
Лауреати-2013
Франциска Ннека Океке (Африка та арабські держави): «за значний внесок у розуміння щоденних коливань іонних струмів у верхніх шарах атмосфери, які можуть сприяти нашому розумінню зміни клімату».[4]
Рейко Курода («Азіатсько-Тихоокеанський регіон»): «за відкриття функціонально важливої різниці між енантіомерами, що знайшла широке застосування, включаючи дослідження нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера».[5]
Пратібха Гай (Європа): «за модифікацію електронного мікроскопа, що дозволяє спостерігати хімічні реакції, які відбуваються на поверхневих атомах каталізаторів, і допоможуть вченим у розробці нових лікарських засобів або нових джерел енергії».[6]
Марсія Барбоза (Латинська Америка): «за відкриття властивостей води, які можуть призвести до кращого розуміння природи землетрусів та згортання білків, що важливо для лікування захворювань».[7]
Дебора С. Джин (Північна Америка): «за відкриття охолоджених молекул, які дали можливість спостерігати хімічні реакції у повільному темпі, що може сприяти подальшому розумінню молекулярних процесів, які важливі для медицини або нових джерел енергії».[8][9]
Раджа Черкауі Ель Мурлі (Африка та арабські держави): «За ключовий внесок у одне з найбільших відкриттів у фізиці: доказ існування бозона Хіггса, частинки, відповідальної за створення маси у Всесвіті».
Се Ї (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): «За значний внесок у неорганічну сольвотермічну нанохімію твердого тіла, особливо нетрадиційні напівпровідникові матеріали і графеноподібні структури».
Керол Робінсон (Європа): «За новаторські роботи у макромолекулярній мас-спектрометрії та структурній біології шляхом дослідження структури і реакційної здатності окремих білків і білкових комплексів, включаючи мембранні білки».
Тайза Сторчі Бергманн (Латинська Америка): "За видатні дослідження надмасивних чорних дір в центрах галактик та їх асоційованих областях щільного газу, пилу та молодих зірок, що оточують їх, а також їх ролі в еволюції галактик .
Моллі Шойхет (Північна Америка): «За новаторські роботи з лазерної фотохімії для створення 3D моделей у гідрогелях, що дозволяють регенерацію нервової тканини».[11]
Нівень Хашаб (Саудівська Аравія) «За внесок у розробку розумних гібридних матеріалів, які спрямовані на доставку ліків і розробку нових методів моніторингу внутрішньоклітинної антиоксидантної активності».
Мішель Сіммонс (Австралія) «За новаторський внесок у квантову та атомну електроніку, побудову атомних транзисторів на шляху до квантових комп'ютерів».
Нікола Спальдін (Швейцарія) «За новаторські мультидисциплінарні дослідження з прогнозування, опису і створення нових матеріалів з перемикачими магнітними і сегнетоелектричними властивостями».
Женан Бао (США) «За видатний внесок у розвиток нових функціональних полімерів для побутової електроніки, зберігання енергії та біомедичних застосувань».
Марія Тереза Руїс (Чилі) «За відкриття першого коричневого карлика і дослідження слабких зірок, включаючи зірки на заключних етапах їх еволюції (білі карлики)».[14]
Лауреати-2018
Хізер Зар (Південна Африка) Медицина та медичні науки / Педіатрія «За створення передової дослідницької програми з пневмонії, туберкульозу та астми, що рятує життя багатьох дітей у всьому світі».
Міман Чанг (Китай) Біологічні науки / Палеонтологія, «За новаторські роботи з викопними залишками організмів, що сприяли розумінню того, як водні хребетні пристосувалися до життя на суші».
Керолайн Дін (Велика Британія) Біологічні науки / Молекулярна біологія «За новаторські дослідження адаптації рослин до навколишнього середовища та зміни клімату, що сприятимуть поліпшенню врожаю».
Емі Т. Остін (Аргентина) Екологія і екологічні науки «За внесок у розуміння екології екосистем наземних у природних і модифікованих людиною ландшафтах».
Джанет Россант (Канада) Біологічні науки, «За дослідження, які допомогли нам краще зрозуміти, як тканини і органи формуються в ембріоні, що розвивається».[15]