Прометеїв акордПрометеїв акорд (містичний акорд) — спеціальна назва акорду Fis-His-e-ais-dis1-gis1 (в тональності Fis), на основі якого написана «Поема вогню» Олександра Скрябіна. Назву «Прометеїв акорд» запровадив Леонід Сабанєєв.[1] У західній музикознавчій літературі акорд відомий під назвою «містичний», цю назву придумав Артур Іґлфілд Халл в 1916 році[1]. Сам же композитор називав цей акорд «акордом Плерома» (Плерома — термін у грецькій філософії, одне з центральних понять у гностицизмі, що означає божественну повноту).[1] Хоча акорд названо за однією з композицій О. Скрябіна, він не є основоположним у творчості композитора[2] На думку деяких музикознавців прометеїв акорд сконструйований на основі штучного ладу, зокрема прикладом такого гармонічного рішення є прелюдії Op. 58, Op. 59/2, Op. 61, Op. 63, Op. 67/1 and Op. 69/1[3] Приклад використання цього акорду у П'ятій фортепіанній сонаті (тт. 264 і 268) наведено нижче Прометеїв акорд став предметом дискусій в музичному світі. Російські музикознавці нагородили його такими епітетами як «прапор музичного мислення нової стилістичної епохи»[4], а також «ворота» в область авангардного музичного мислення XX століття»[5]. Дж. Перле[en] вважав, що Скрябін використовував прометеїв акорд у т. зв. передсерійний спосіб для створення похідних акордів та мелодій, для якого властиво, що та чи інша штучна звуковисотна структура компенсує втрату традиційної тональної функціональності[6]. Примітки
Джерела
Information related to Прометеїв акорд |