Пінчук Веніамін Борисович

Пінчук Веніамін Борисович
Народився	17 (30) листопада 1908  Горошки, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	1987  Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Літераторські мостки
Країна	СРСР
Діяльність	скульптор
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
Вчителі	Мухіна Віра Гнатівна і Матвєєв Олександр Терентійович
Членство	СХ СРСР
Жанр	скульптура
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Веніамін Борисович Пінчу́к (нар. 30 листопада 1908, Горошки — пом. 21 серпня 1987, Ленінград) — російський радянський скульптор і педагог; член Спілки художників СРСР^[1], дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1970 року.

Народився 17 [30] листопада 1908(19081130) року в містечку Горошках Волинської губернії Російської імперії (тепер селище міського типу Хорошів Житомирського району Житомирської області, Україна). В 1928—1930 роках навчався в Москлвському ВХУТЕІНі у Віри Мухіної, у 1930—1932 роках — в Інституті пролетарського образотворчого мистецтва у Ленінграді у Олександра Матвеєва.

Під час німецько-радянської війни жив і працював у Ленінграді. Займався виготовленням агітаційних плакатів. Член ВКП(б) з 1942 року. З 1948 року викладав в Інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна, з 1962 року професор.

З 1957 по 1987 рік жив в Ленінграді в будинку № 37 по Гаванській вулиці^[2]. Помер в Ленінграді 21 серпня 1987 року. Похований на Літераторських містках Волковського цвинтаря. У 1988 році на його могилі встановлений надгробний пам'ятник — бронзове погруддя на гранітному постаменті роботи скульптора Олександра Чаркина і архітектора Володимира Васильковського^[3].

• композиція «В. І. Ленін в Розливі» (1935, гіпс; Центральний музей В. І. Леніна в Москві);
• пам'ятник Сергію Кірову в Санкт-Петербурзі (1935—1939; Кіровський завод);
• група «В. І. Ленін і Й. В. Сталін в Горках» (1949, гіпс, співавтор Роберт Таурит);
• композиція «В. І. Ленін на трибуні» (1957);
• бюст Михайла Калініна (1950, мармур; Російський музей в Санкт-Петербурзі);
• бюст Миколи Гоголя (1951, мармур; Пушкінський Дім);
• бюст В. В. Яковлєва (1958);
• пам'ятники Володимиру Леніну:
  • барельєф «В. І. Ленін у куреня в Розливі» (1955, на пілоні підземного залу станції метро «Площа Повстання» в Санкт-Петербурзі);
  • бюст на Кам'яноостровскому проспекті в Санкт-Петербурзі (1955);
  • в селищі Парголовому (1959);
  • в Московському Кремлі (1967, бронза, граніт, лабрадорит; архітектор Сергій Сперанський);
  • у Красноярську (1970);
  • у Єкатеринбурзі (1977).

В роки німецько-радянської війни створив плакати:

• «Славні соколи міста Леніна, будемо на смерть разити ворога» (1942);
• «Жінки міста Леніна! Посилимо допомогу фронту, допоможемо Червоної Армії громити ворога!» (1943);
• «Мстить нещадно німецьким загарбникам за кров і сльози наших дружин і дітей, матерів та батьків, братів і сестер» (1943);
• «Вперед, на Захід!» (1943);
• «Дух великого Леніна і його переможного прапора надихають нас тепер на вітчизняну війну … (І. Сталін)» (1944).

У 1942 році в блокадному Ленінграді у видавництві «Мистецтво» вийшла листівка з репродукцією плакату художника — «Єдиним ударом!»^[1].

Плакати знаходяться в Державному меморіальному музеї оборони і блокади Ленінграда, Державному музеї історії Санкт-Петербурга, Президентській бібліотеці в Санкт-Петербурзі^[1].

• Сталінська премія ІІ ступеня за 1950 рік (за групу «В. І. Ленін і Й. В. Сталін в Горках»)^[3];
• Народний художник СРСР з 1969 року;
• Орден Жовтневої Революції.

У 1993 році на будинку № 37 по Гаванській вулиці Санкт-Петербурга встановлено гранітну меморіальну дошку роботи архітектора Юрія Нікітіна з написом:

«У цьому будинку з 1957 по 1987 рік жив скульптор, народний художник СРСР Веніамін Борисович Пінчук»[2].

• Мямлін І. Г. «Скульптор Вениамин Борисович Пинчук». Ленінград, 1965 (рос.);
• Пинчук Вениамин Борисович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 461 . — ISBN 5-88500-042-5.