|
РПГ-6
РПГ-6 — ручна протитанкова граната, що належить до типу фугасних гранат спрямованої ударної дії, призначена для ураження броньованої техніки, її екіпажу, озброєння та обладнання, займання пального та боєприпасів. Історія створенняЗ появою важких танків «Тигр», «Пантера», а також самохідних артилерійських установок типу «Фердинанд» з лобовою бронею, еквівалентною 80-100 мм й більше (бортове бронювання становило 40-80 мм), з'явилася необхідність у створенні потужніших протитанкових засобів, у тому числі і гранат. У 1943 році в московській філії НДІ-6 конструкторами М. З. Полевіковим, Л. Б. Іоффе і М. С. Житковим, за участю Г. В. Хрустальова, О. М. Осика і Є. І. Пихової була розроблена ручна протитанкова кумулятивна граната РПГ-6, яка належить до типу фугасних гранат спрямованої ударної дії. На заводі навчальних посібників № 2 «Фізпрібор» у м. Коврові був розроблений технологічний процес виготовлення гранати РПГ-6, інструментарій для їх виробництва, а також дослідна партія кількістю до 5000 штук. Спорядження гранат відбувалось на заводі № 11. Військові випробування граната РПГ-6 пройшла у вересні 1943 року. Як мішень використовувалася трофейна штурмова гармата «Фердинанд» (лобова броня близько 200 мм, бронювання борту близько 85 мм). Випробування показали, що граната РПГ-6 при ударі головною частиною по цілі пробиває броню до 120 мм, у той час як її попередник РПГ-43 міг пробити близько 70 мм. Тоді було рекомендовано прийняти гранату РПГ-6 на озброєння Червоної армії.[1] Технологічні особливостіОднією з особливостей гранати РПГ-6 було те, що вона була дуже простою у виробництві — всі деталі штампувалися з листової сталі, а різьбові з'єднання отримувалися шляхом накатки, були відсутні точені і різьбові деталі. Ручка гранати виготовлялася з листової сталі товщиною у півміліметра. Граната споряджалася тротилом методом заливки. Всі ці чинники дозволили запустити РПГ-6 в масове виробництво в короткі терміни. Див. такожПосилання
Примітки |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
