Раба любові
«Раба кохання» (рос. «Раба любви») — радянський драматичний художній фільм 1975 року, режисера Микити Михалкова, свого роду гімн кінематографу, в основу якого покладена ідея інтерпретації долі акторки Віри Холодної. СюжетОсінь 1918 року. У Росії Громадянська війна. Москва зайнята більшовиками. На поки ще білому Півдні країни спішно дознімали салонний фільм-мелодраму під назвою «Раба кохання» за участю зірки німого кіно Ольги Вознесенської (прототип — Віра Холодна). В більшості своїй члени знімальної групи намагаються не цікавитися політикою, що вривається в їхнє життя і жити так, як давно звикли. Продовження їх звичного життя бачиться їм в Парижі. Хіба що оператор Потоцький — революціонер-підпільник свідомо бере участь у збройному протистоянні червоних і білих. Посилаючись на «лабораторний брак», він використовує забраковану їм плівку для нелегальних зйомок безчинств білих з метою червоної пропаганди. Вознесенська — діва, яку буквально носять на руках, так само далека від політики, як і інші члени групи. В силу різних причин вона зацікавлюється (по-своєму небайдужим до неї) оператором Потоцьким, а згодом і його підпільною діяльністю, що здається їй романтично прекрасною. В результаті Вознесенська стає свідком страшних сцен, в тому числі вбивства Потоцького, якого вона вже встигла покохати. В кінці фільму Вознесенська сідає в трамвай, щоб доїхати до готелю в центрі міста. Але водій трамвая, приймаючи її за революціонерку, вискакує з вагона (який він не зупинив), біжить до білих козаків, повідомляє їм, що в вагоні революціонерка, і вони влаштовують погоню, стріляючи по трамваю, в якому їде Вознесенська. У ролях
Знімальна група
Посилання |