Share to:

 

Резорцин

Структурна формула
2oopx
Загальна інформація
Преференційна назва ІЮПАК
Систематична назва ІЮПАК Бензен-1,3-діол
Хімічна формула C6H6O2
3D Структура (JSmol) Інтерактивне зображення


Зовнішні ідентифікатори / Бази даних
CAS 108-46-3
PubChem 5054
EINECS 203-585-2
InChI 1S/C6H6O2/c7-5-2-1-3-6(8)4-5/h1-4,7-8H
SMILES C1=CC=C(C(=C1)O)O


Властивості
Молярна маса 110.036779 г/моль
Густина

1,278 г/см3 (20°C)

Температура плавлення

110 °C

Температура кипіння

280 °C

Температура самозаймання

607°C

pKa

pK1 = 9,3, pK2 = 11,06

Розчинність

717 г/л (вода, 25 °C)

Безпека
Маркування згідно системі УГС

Увага

H-фрази H: H302, H315, H319, H400
P-фрази P: P264, P270, P273, P280, P301+P312, P302+P352, P305+P351+P338, P321, P330, P332+P313, P337+P313, P362, P391, P501
LD50

301 мг/кг (щури, орально)

Наскільки це можливо, значення величин подані в одиницях системи SI. Якщо не вказано іншого, усі дані відносяться до стандартного стану.


Резорцин (м-дигідроксибензен) — двохатомний фенол з хімічною формулою C6H4(OH)2.[1][2] Є білою твердою речовиною зі слабким запахом.[3]

Отримання

Резорцин одержують реакцією лужного сплавлення м-бензендисульфонової кислоти:[1]

Перша сульфогрупа заміщується при температурі, яка нижче за 300 °С, а друга — при температурі 330-340 °С.[1]

Також отримують окисненням м-диізопропілбензену. Останній отримують ізомеризацією п-диізопроілбензену:[4]

Ще один спосіб отримання — гідроліз м-діамінобензену. Реакція протікає при 200 °С у присутності розведеної сульфатної або фосфоатної кислоти:[1]

Хімічні властивості

Кислотність

Як і інші двоатомні феноли, резорцин є слабкою двоосновною кислотою,[2] pK1 дорівнює 9,3.[5] При додаванні розчину хлориду заліза(III) з'являється темне фіолетове забарвлення, яке зникає у лужному середовищі.[2]

Електрофільне заміщення

Через узгоджену орієнтацію, реакції електрофільного заміщення проходять дуже легко. Заміщуються атоми гідрогену, які знаходяться у положеннях 2,4 та 6.[1][2] При повному нітруванні, наприклад, утворюється стифнінова кислота:[1]

При нагріванні з крижаною оцтовою кислотою у присутності хлориду цинку утворюється діоксиацетофенон:[6]

Може також карбоксилюватися гідрокарбонатом калію з утворенням 2,4-дигідроксибензойної кислоти (точніше, її калієвої солі):[7]

Кето-енольна таутомерія

Оскільки при збільшенні кількості гідроксильних груп ароматичність зменшується, резорцин здатен до кето-енольної таутомерії більше, ніж фенол.[1]

Окиснення та відновлення

При гідруванні у лужному середовищі утворюється циклогекса-1,3-діон. Спочатку він переходить у кетонну форму, а далі гідрується:[2]

Алкілювання

Дуже легко алкілюється.[2] При взаємодії з диметилсульфатом, наприклад, утворюється диметиловий етер резорцину:

Утворення флуоресцеїну

При сплавленні з фталевим ангідридом у присутності хлориду цинку утворюється флуоресцеїн:[1]

Токсичність

Нанесення розчину резорцину на шкіру може спричинити свербіж, почервоніння, дерматит. Резорцин також може подразнювати шкіру, горло, очі та верхні дихальні шляхи.[5] Викликає утворення метгемоглобіну в крові.[8]

Дослідження на щурах

Підшкірне введення 154 мг/кг резорцину порушує роботу щитоподібної залози. Щоденні дози 65 мг/кг збільшують масу печінки. 520 мг/кг 5 днів на тиждень 13 тижнів — доза, від якої більшість щурів загинули.[5]

Застосування

Медицина

Фармакологічна група D08A — антисептичні та дезінфікуючі препарати. Чинить антисептичну, кератолітичну, фунгіцидну дії. Застосувують при екземі, себореї, вугревих висипах, грибкових захворюваннях шкіри (дерматомікозах), отиті.[9]

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е ж и Ластухін, Юрій Олександрович; Воронов, Станіслав Андрійович (2009). Органічна Хімія. Львів: Центр Європи. с. 706—708. ISBN 966-7022-19-6.
  2. а б в г д е Нейланд, О.Я. (1990). Органическая химия (російська) . Москва: Высшая школа. с. 325. ISBN 5-06-001471-1.
  3. OSHA Occupational Chemical Database | Occupational Safety and Health Administration. www.osha.gov. Процитовано 23 вересня 2020.
  4. Schmiedel, Klaus W.; Decker, Daniel (15 червня 2000). Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA (ред.). Resorcinol. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.). Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. с. a23_111. doi:10.1002/14356007.a23_111. ISBN 978-3-527-30673-2.
  5. а б в PubChem. Hazardous Substances Data Bank (HSDB) : 722. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Процитовано 23 вересня 2020.
  6. [[Journal für praktische Chemie]] / herausgegeben von Otto Linné Erdmann,... und Franz Wilhelm Schweigger-Seidel,... Gallica (фр.). 6 грудня 1880. Процитовано 23 вересня 2020. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  7. b-RESORCYLIC ACID. Organic Syntheses. Т. 10. 1930. с. 94. doi:10.15227/orgsyn.010.0094. Процитовано 25 листопада 2020.
  8. RESORCINA in "Enciclopedia Italiana". www.treccani.it (it-IT) . Процитовано 20 жовтня 2020.
  9. РЕЗОРЦИН (Rezorcinum) // ФЕ


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya