Робер Делоне

Робер Делоне
Робер Делоне
фр. Robert Delaunay
	Автопортрет, 1905—1906 роки.
Народження	12 квітня 1885; Париж, Франція
Смерть	25 жовтня 1941 (56 років)
	Монпельє, Франція; (злоякісна пухлина)
Поховання	Гамбе
Національність	француз
Країна	Франція
Жанр	абстракціонізм і натюрморт
Навчання	Collège François-de-Lavald
Діяльність	художник, дизайнер, театральний дизайнер, візуальний митець
Напрямок	орфізм
Відомі учні	Лайонел Файнінґер і Léon-Laurent Galandd
Твори	Simultaneous Discd і Eiffel Tower with Treesd
У шлюбі з	Соня Делоне
Діти	Charles Delaunayd
Роботи в колекції	Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національний музей сучасного мистецтва, Musée de la civilisationd, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен, Ulmer Museumd, Художній музей Базеля, Національні галереї Шотландіїd, Wilhelm-Hack-Museumd, Національний музей Сербії, Художній музей Сієтла, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Ліонський музей красних мистецтв, University of Iowa Stanley Museum of Artd, Міська галерея в будинку Ленбаха, Державна картинна галерея (Карлсруе), Далласький музей мистецтв, Музей Соломона Гуггенгайма, Музей Ізраїлю, Музей образотворчого мистецтва Більбаоd, Баварські державні колекції картин, Паризький міський музей сучасного мистецтва, Музей ван Аббе, Музей Гіршгорна і сад скульптур, Музей мистецтв Толедо, Художній музей Сент-Луїса, Honolulu Museum of Artd, Гамбурзька картинна галерея, Бруклінський музей, Музей сучасного мистецтва (Стокгольм), San Diego Museum of Artd, Музей образотворчих мистецтв, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Музей сучасного мистецтва (Труа), Columbus Museum of Artd, The New Art Gallery Walsalld, Міський музей (Амстердам), Музей Фолькванг, Музей мистецтв, Kunstmuseum Bonnd, Музей Фабра, Building of the Winterthur Museum of Artd, Музей Унтерлінден, Музей Ґренобляd, Діжонський музей образотворчого мистецтва, Реннський музей образотворчого мистецтва, Berkeley Art Museum and Pacific Film Archived, Гетеборзький художній музей, Kunsthalle Mannheimd, Rhode Island School of Design Museumd, Нова національна галерея, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, Колекція Пеггі Гуггенхайм, Kunstsammlung Nordrhein-Westfalend, Альбертіна, Goya Museumd, Print Collectiond, Тель-Авівський музей мистецтв, Балтиморський музей мистецтв і Kunsthaus Zürichd
Автограф
	Робер Делоне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Делоне.

Робéр Делонé (фр. Robert Delaunay; 12 квітня 1885(18850412), Париж, Франція — 25 жовтня 1941, Монпельє, Франція) — французький художник. Разом із своєю дружиною Сонею Делоне став засновником нового жанру — орфізму.

Життєпис

Робер Делоне народився 1885 року в Парижі. Його батьки рано розлучилися і він виховувався дядьком. У 1908 році, після служби в армії познайомився з Сонею Терк і через два роки одружився з нею. 1908 року стає членом спільноти «Золотий перетин». 1911 року Делоне бере участь у виставці групи «Синій вершник» в Мюнхені. Роки Першої світової війни подружжя провело в Іспанії та Португалії, 1921 року повернулося до Парижу. У 1937 році Робер і Соня Делоне разом брали участь в оформленні Всесвітньої виставки в Парижі. З початком Другої світової війни Робер переїхав до Оверні, але вже був тяжко хворим і невдовзі помер від раку.

Син Робера і Соні, Шарль Делоне (1911—1988) став пропагандистом і істориком джазу.

Творчість

Починав під впливом постімпресіоністів, насамперед Сезанна. Гостро відчував рух, ритм. З 1912 року разом зі своєю дружиною Сонею Терк-Делоне перейшов від кубізму до своєрідної манери абстрактного живопису, яку Гійом Аполлінер назвав орфізмом. В естетичній концепції Делоне, на відміну від теорій основоположників абстракціонізму Кандинського та Мондріана, ідеалістична метафізика відкидалася; основним завданням абстракціонізму художника уявлялося дослідження динамічних якостей кольору та інших властивостей художньої мови^[8]. Делоне був близький до «Синього вершника», листувався з Кандінським і Маке. Автор низки програмних та теоретичних робіт про живопис, одну з них («Про світло», 1912) переклав німецькою мовою Пауль Клее, вона була опублікована в журналі «Штурм» (1913).