|
Рогволод Всеславич
Рогволод Всеславич (1057(?) — 1128) — князь полоцький (1101—1128) (за іншими версіями князь друцький (1101—1127) і полоцький (1127—1128)) з династії Рюриковичів, гілки Ізяславичів Полоцьких. Хрещене ім'я — Борис[5]. Син полоцького князя Всеслава Брячиславича, онук Брячислава Ізяславича і правнук Ізяслава Володимировича. БіографіяВважається другим сином Всеслава[6][5], за іншими даними — був старшим його сином[7]. Після смерті батька у 1101 році Полоцьке князівство було розділено між його синами. Борис-Рогволод зайняв старший, полоцький престол, хоча на думку низки істориків отримав незначне Друцьке князівство. У літописах згадується лише двічі. Крім того певні відомості про нього відомі з «Житія» Єфросинії Полоцької, та пізнішої Хроніки Биховця. У 1102 році Рогволод здійснив похід на литовське плем'я ятвягів, після повернення з якого заклав на кордоні з мінським князівством брата, Гліба місто Борисов. У 1120 році згадується в «Житії Єфросинії Полоцької» як полоцький князь та учасник заснування Спаського монастиря. З діяльністю Бориса зв'язують «Борисові камені» — відомі білоруські пам'ятки епіграфіки ХІІ століття. 1127 року Рогволода запросили на князювання до Полоцька після того як полочани прогнали його старшого брата Давида через нерішучість у відстоюванні прав міста перед Києвом. Саме ім'я «Рогволод», яке пов'язувалося із давнім незалежним правителем Полоцька, Рогволодом, було викликом руській столиці[5]. Рогволод Всеславич помер у 1128 році, можливо не без сторонньої допомоги, у віці не менше 70 років. Сім'яДіти від невідомої дружини:
Релігійна діяльність За його наказом у 1-ій третині XII століття на так званих Борисових каменях (монументальні пам'ятники епіграфіки 12 століття. У Білорусі знайдено 7 великих валунів) були вирубані 6-кінцеві хрести та написи. До прийняття християнства ці валуни були язичницькими фетишами. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
