Share to:

 

Роже Гіймен

Роже Гіймен
фр. Roger Guillemin
Ім'я при народженніфр. Roger Charles Louis Guillemin[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився11 січня 1924(1924-01-11) (101 рік)
Діжон, Франція
Помер21 лютого 2024(2024-02-21)[2] (100 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сан-Дієґо, США[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняСША Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаФранція Франція, США США
Діяльністьлікар-ендокринолог, біохімік, викладач університету, нейронауковець, лікар, фізіолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Іллінойсу в Урбані-Шампейн
ГалузьЕндокринологія
ЗакладГоспіталь Бронксу при управлінні справами ветеранів
ПосадаНауковий керівник CNRSd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор медицини[4] (1949) і доктор філософії[4] (1953)
Аспіранти, докторантиWylie Valed Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США
Французька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Паризька медична академія
AAAS
Сербська академія наук і мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:дослідження пептидних гормонів мозку
НагородиНаціональна наукова медаль США (1976)
Нобелівська премія з фізіології або медицини (1977)
CMNS: Роже Гіймен у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Роже Гіймен (фр. Roger Guillemin; 11 січня 1924, Діжон, Франція — 21 лютого 2024) — французько-американський вчений-ендокринолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1977 року, «за відкриття, пов'язані з секрецією пептидних гормонів мозку», яку він розділив разом з Ендрю Шаллі.

Біографія

Роже Гіймен народився в Діжоні, Франція[5]. Закінчив університет Бургундії, потім здобув медичну ступінь в університеті Ліона в 1949 році після чого деякий час працював лікарем у маленькому селі в Бургундії[6]. Після цього він переїхав до Монреаля, щоб працювати з Гансом Сельє в Інституті експериментальної медицини та хірургії Монреальського університету, де отримав ступінь доктора філософії у 1953 році[5][6]. У 1965 році він став натуралізованим громадянином США[5]. Після захисту дисертації Гіймен отримав позицію в Бейлорівськом медичному коледжі (Х'юстон), а з 1970 року і до виходу на пенсію у 1989 році працював у Сан-Дієго.

Див. також

Посилання

  1. ↑ свідоцтво про народження
  2. ↑ Roger Guillemin, 100, Nobel-Winning Scientist Stirred by Rivalries, Dies — 2024.
  3. ↑ Wade N. Roger Guillemin, 100, Nobel-Winning Scientist Stirred by Rivalries, Dies / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2024. — ISSN 0362-4331
  4. ↑ а б Клавдиева М. М. К столетию нобелевского лауреата Роже Гиймена. Гиймен и его влияние на советских нейроэндокринологов, Towards the centenary of the birth of Nobel Prize winner Roger Guillemin: Guillemin and his impact on soviet neuroendocrinologists // Историко-биологические исследования — 2023. — Т. 15, вып. 4. — С. 96–121. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24412/2076-8176-2023-4-96-121
  5. ↑ а б в Salk Distinguished Professor Emeritus Roger Guillemin, Nobel Prize laureate, celebrates 100th birthday. Salk Institute for Biological Studies (англ.). Процитовано 10 січня 2025.
  6. ↑ а б Lemke, Greg (8 March 2024). Roger Guillemin (1924–2024), neuroscientist who showed how the brain controls hormones. Nature (англ.). 627 (8003): 266. Bibcode:2024Natur.627..266L. doi:10.1038/d41586-024-00714-4. PMID 38459135.
Kembali kehalaman sebelumnya