Розподі́лені обчи́слення (розподілена обробка даних) — спосіб розв'язання трудомістких обчислювальних завдань з використанням двох і більше комп'ютерів, об'єднаних в мережу.

Розподілені обчислення є окремим випадком паралельних обчислень, тобто одночасного розв'язання різних частин одного обчислювального завдання декількома процесорами одного або кількох комп'ютерів. Тому необхідно, щоб завдання, що розв'язується було сегментоване — розділене на підзадачі, що можуть обчислюватися паралельно. При цьому для розподілених обчислень доводиться також враховувати можливу відмінність в обчислювальних ресурсах, які будуть доступні для розрахунку різних підзадач. Проте, не кожне завдання можна «розпаралелити» і прискорити його розв'язання за допомогою розподілених обчислень.

• HPC (англ. High Performance Computing, Високопродуктивні обчислення)

HPC-системи зазвичай виконують близькозв'язані^{[уточнити]} паралельні завдання, які має сенс запускати на обчислювальній системі зі з'єднаннями, що мають досить невеликі значення латентності.

• HTC (англ. High Throughput Computing, Обчислення високої пропускної здатності)

HTC-системи, навпаки, призначені для незалежних, послідовних завдань, виконання кожної з яких можна планувати незалежно на великій кількості обчислювальних ресурсів, що входять в різні адміністративні організації.

Щоб знизити витрати часу, пов'язані з латентністю, потрібно:

• Розробляти алгоритми, що вимагають менше пересилань даних, так як це є мірою складності системи, а також групувати запити і відповіді.
• Використовувати інформацію, розташовану «близько» в гіпермережі.
• Кешувати, запитувати заздалегідь і дублювати інформацію (при цьому не варто забувати, що дані мають властивість застарівати)
• Переміщати дані на ЕОМ, де виконуються обчислення.
• Виконувати обчислення там, де зберігаються дані. Це вимагає рішень, пов'язаних з безпекою та використанням приватних ресурсів та сервісів.

• Magnetism@Home;
• SLinCA@Home — дослідження в галузі матеріалознавства;
• Physics@home — фізика твердих тіл, матеріалів, оптика та хімія;

• Rosetta@home — вирахування структури білка із найнижчою енергією;
• Folding@Home — проєкт з вирахування третинної структури білків;
• DreamLab — проєкт з пошуку ліків проти ракових захворювань;
• World Community Grid — дослідження, пов'язані із генетикою людини, а також із різноманітними важкими захворюваннями. Вивчення білків, та їх каталогізація;
• grid.org [Архівовано 5 листопада 2011 у Wayback Machine.] — проєкт з пошуку ліків проти Карциноми (закінчений 27 квітня 2007 року (не знайдено));
• Find-a-Drug [Архівовано 15 січня 2010 у Wayback Machine.] — проєкт з пошуку ліків проти різноманітних хвороб шляхом обрахунку докінгу білків із різними молекулами (закінчено 2005 року), приєднався до WCG;
• DrugDiscovery@Home — російський проєкт, згортання білків, скрінінг баз даних біологічно активних сполук;
• Proteins@home^[en];
• GPUGrid.net — молекулярне моделювання білків;
• POEM@HOME — передбачення біологічно активної структури білків;
• FightMalaria@Home — пошук ліків проти малярії;
• Docking@Home — дослідження взаємодії білків-ліганд;
• Malariacontrol.net — моделювання динаміки розповсюдження і впливу малярії на здоров'я;
• RNA World — дослідження пов'язані з ідентифікацією, аналізом і передбаченням структури РНК;
• SIMAP — пошук подібності між білками;

• Seventeen or Bust — проєкт, який займається підтвердженням задачі Серпінського;
• GIMPS — проєкт з пошуку простих чисел Мерсенна;
• ZetaGrid [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — перевірка гіпотези Рімана (закінчено 2005 року);
• ABC@home — проєкт з пошуку ABC-трійок;
• Collatz Conjecture — дослідження гіпотези Колатца;
• PrimeGrid — проєкт підтримує декілька підпроєктів з пошуку великих простих чисел різних форм;
• NFS@home — факторизація великих цілих чисел;
• NumberFields@home — дослідження у галузі теорії чисел;
• primaboinca — пошук контрприкладів до двох гіпотез із галузі теорії чисел;
• SubsetSum@Home — проєкт у галузі теорії чисел;
• SZTAKI Desktop Grid — пошук всіх систем узагальнених двійкових чисел;

• distributed.net — проєкти зі злому RC5-72 повним перебором, пошук оптимальних лінійок Голомба — OGR-27;
• RainbowCrack;
• AQUA@home — моделювання роботи адіабатичного квантового надпровідного комп'ютера (завершено 2011 року);
• Enigma@Home — спроба розшифрувати 3 повідомлення, зашифрованих німецькою шифрувальною машиною Енігма. Сигнали були перехоплені в Північноатлантичному океані в 1942 році і вважалося, що їх неможливо зламати;
• DistrRTgen — генерація гігантських «веселкових» таблиць, що дозволяють зламати довгі паролі;

• MindModeling@Home — дослідження механізмів з покращення процесів навчання та людського мислення;

• SETI@Home — проєкт з обробки сигналів радіотелескопу, для пошуку радіосигналів позаземних цивілізацій;
• Einstein@Home — проєкт з перевірки гіпотези Ейнштейна про гравітаційні хвилі за допомогою аналізу гравітаційних полів пульсарів чи нейтронних зірок;
• MilkyWay@home — створення тривимірної моделі галактики Чумацький шлях;
• Cosmology@home — пошук моделі, яка найкращим чином описує наш Всесвіт, а також визначення діапазону моделей, які узгоджуються із сучасними астрономічними та фізичними даними;
• Asteroids@home — метою проєкту є визначення форми і характеру обертання значної частини астероїдів;

• Spinhenge@home — проєкт в області нанотехнологій, вивчення магнітних молекул;
• LHC@home — розрахунки магнітної підсистеми прискорювача заряджених частинок — Великого адронного колайдера (LHC);
• Muon1 DPAD [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.] — розрахунки з проєктування ще потужнішого прискорювача — Neutrino Factory/Muon Collider;^[en]
• EDGeS@Home — проєкт у галузі фізики плазми, моделювання поведінки заряджених частинок в магнітному полі термоядерного реактора ITER;
• eOn;
• Leiden Classical — дослідження в галузі фізики поверхонь на основі Classical Dynamics;

• Climateprediction.net — проєкт з моделювання впливу відходів вуглекислого газу на клімат Землі;
• Quake Catcher Network — створення найбільшої сейсмічної карти світу;
• Radioactive@Home — створення найбільшої карти радіаційного рівня;

• Apache Hadoop
• BOINC — відкрита інфраструктура для розподілених обрахунків Університету Берклі (Berkeley Open Infrastructure for Network Computing), яка поширюється за ліцензією LGPL.
• Condor [Архівовано 11 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Globus Toolkit [Архівовано 9 листопада 2013 у Wayback Machine.](англ.) — набір програм, який значно спрощує створення та керування розподіленими обрахунками.

Зверху було наведено перелік найпопулярніших проєктів розподілених обчислень в інтернеті. Повніший перелік практично всіх активних і завершених проєктів розподілених обчислень в інтернеті можна переглянути на сайті Distributed Computing [Архівовано 8 лютого 2010 у Wayback Machine.](англ.). Учасники розподілених обчислень в Україні працюють як самостійно, так і в складі команд, найчисельнішою та найпотужнішою з яких є — Distributed Computing Team Ukraine. Статус команди — Національна, офіційний сайт [1] [Архівовано 8 лютого 2013 у Wayback Machine.]

• Обмін повідомленнями
• Взаємне блокування
• Виклик віддалених процедур
• Ґрід
• Суперкомп'ютер
• GPGPU
• Модель паралельних обчислень
• Хибні уявлення про розподілені обчислення

• Розподілені обчислення в Україні [Архівовано 26 вересня 2008 у Wayback Machine.]

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2014)

Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.