Савіцький Юрій Миколайович

Савіцький Юрій Миколайович
Солдат
Загальна інформація
Народження	11 липня 1984(1984-07-11)  УРСР, Летичів
Смерть	23 березня 2015(2015-03-23) (30 років)  Україна, Авдіївка
Псевдо	Партизан
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Повітряні сили
Рід військ	Зенітні ракетні війська
Формування	11 ЗРП  «Дика качка»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Авдіївку
Нагороди та відзнаки

Савіцький Юрій Миколайович (11 липня 1984(19840711), смт Летичів, Хмельницька область, Українська РСР — 23 березня 2015, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — солдат Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Партизан».

Народився 1984 в смт Летичів на Хмельниччині. З 1990 по 2001 навчався у Летичівській школі № 1.

Строкову службу проходив в 19-й ракетній бригаді Сухопутних військ у Хмельницькому. Кілька років служив за контрактом у Військовій службі правопорядку України в м. Хмельницький. Займався виготовленням меблів на замовлення. Був активним учасником Революції Гідності.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 31 липня 2014 року призваний Летичівсько-Старосинявським ОРВК за частковою мобілізацією — як доброволець.

Солдат, гранатометник взводу охорони 11-го зенітного ракетного полку, в/ч А3730, м. Шепетівка. Пройшов перепідготовку та здобув військовий фах гранатометника. 9 разів писав рапорт, аби його відправили на фронт.

З лютого 2015 виконував завдання поблизу Донецька у складі четвертої ротації зведеного загону Повітряних сил «Дика качка». Обороняв позицію «Зеніт» поблизу Донецького аеропорту.

23 березня 2015, коли під час бою впав український прапор, під обстрілами проповз до нього і встановив на місце. Того ж дня, під час мінометно-танкового обстрілу позицій в районі Опитне — Авдіївка, разом зі своїм побратимом Олександром вів спостереження за діями противника і сповіщав про небезпеку. Ворожий снаряд з танкової гармати влучив в окоп, Сашко отримав численні поранення, а Юрій дістав поранення у голову, що несумісне з життям.

Похований 26 березня з усіма військовими почестями на центральному цвинтарі Летичева^[1]. Залишились батьки Надія Іванівна і Микола Миколайович, сестра Наталя та дружина Марія з дитиною.

• За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (15.05.2015, посмертно)^[2].
• Рішенням сесії Летичівської селищної ради від 20.08.2015 присвоєне звання «Почесний громадянин Летичева» (посмертно).

• 13 жовтня 2015 в Шепетівці на території «12-го містечка» зенітно-ракетного полку встановлено пам'ятну стелу з іменами загиблих Героїв: Савіцький Юрій і Драчук Валентин^[3].
• Наказом Міністерства оборони України № 47 від 29.01.2016 рядовий Савіцький Юрій Миколайович зарахований навічно до особового складу в/ч А3730.
• В Летичеві вул. 50-річчя Жовтня перейменована на вулицю Юрія Савіцького.
• 21 серпня в Летичівському НВК № 1 «ЗОШ І-ІІІ ступенів — ліцеї» відкрили меморіальну дошку пам'яті учасника АТО Юрія Савіцького^[4].

• Савіцький Юрій Миколайович («Партизан») // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• В зоні АТО у понеділок загинув український гранатометник(рос.) // «Острів», 24 березня 2015.
• Під обстрілами — прапор України // Хмельницька обласна громадсько-молодіжна газета «Твій погляд», 5 серпня 2016, останнє оновлення 24 лютого 2017.
• Ірина Баранова. Рядовий та старшина, що долею пов'язані навіки // Сайт міста Шепетівка, 23 березня 2017.