Самойленко Григорій Васильович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Самойленко Григорій Васильович
Народився	1 травня 1935(1935-05-01) (89 років)  Нові Петрівці, Україна
Місце проживання	Ніжин
Країна	Україна
Діяльність	філолог
Alma mater	Філологічний факультет Київського університету[d] (1963)
Заклад	Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d] (1988)
Діти	Самойленко Олександр Григорович, Самойленко Сергій Григорович
Нагороди	[1]

Григо́рій Васи́льович Само́йленко (1 травня 1935(19350501), Нові Петрівці) — український філолог і літературознавець, заслужений діяч науки і техніки України, доктор філологічних наук (1988), професор (1989).

Народився в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Служив на Північному флоті. У 1963 році закінчив філологічний факультет Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, учень професора Ісая Заславського. Працював до 1967 року у Згурівській школі-інтернаті.

З 1970 року — на викладацькій роботі: декан філологічного (історико-філологічного) факультету (1972—1974, 1988—2004), завідувач кафедри російської та зарубіжної літератури (1974—1988), історії культури (1991—2003), світової літератури та історії культури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (з 2003 р.).

Засновник і відповідальний редактор наукового збірника «Література та культура Полісся» (1990), «Наукові записки. Філологічні науки» (1997).

У 1971 році захистив кандидатську дисертацію «Віршована сатира і гумор періоду Великої Вітчизняної війни».

У 1988 році захистив докторську дисертацію «Літературно-критична діяльність О. О. Фадеєва й розвиток радянської критичної думки 1920-50-х років» (за спеціальністю 10.01.02 — радянська багатонаціональна література).

Автор 335 робіт, 45 монографій і посібників.

Основне спрямування наукових досліджень — російська і українська література XIX-ХХ ст., гоголезнавство, історія науки і культури України, культурно-художнє краєзнавство, бібліографія. Сформував науковий напрямок, пов'язаний з регіональним вивченням культури Північного Лівобережжя.

• Почесний громадянин міста Ніжина (1999);
• Лауреат літературної премії імені М. Коцюбинського (1999);
• Заслужений діяч науки і техніки України (2006);
• Лауреат премії імені Георгія Вороного (2011);
• Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2012)^[2];
• Державна літературно-мистецька премія ім. М.Гоголя (2013);
• Орден «За заслуги» ІІ ступеня (2016)^[3];
• Премія імені Петра Тронька (2020)^[4]
• Довічна державна стипендія як «видатному діячу освіти» (із 2020)^[5]

• Благодійний фонд імені Георгія Вороного