Сардачук Петро Данилович

Сардачук Петро Данилович
Генеральний консул СРСР в Кракові
1986 — 1991
Міністр:	Едуард Шеварднадзе → Олександр Бессмертних
2-й Посол України в Словаччині
вересень 1993 — грудень 1994
Міністр:	Анатолій Зленко → Геннадій Удовенко
Попередник:	Роман Лубківський
Наступник:	Дмитро Павличко
4-й Посол України в Польщі
грудень 1994 — грудень 1998
Міністр:	Геннадій Удовенко → Борис Тарасюк
Попередник:	Геннадій Удовенко
Наступник:	Дмитро Павличко
Заступник Міністра закордонних справ України
лютий 1999 — жовтень 2001
Міністр:	Борис Тарасюк → (в. о.) Олександр Чалий → Анатолій Зленко
3-й Посол України у Фінляндії (за сумісництвом в Ісландії)
жовтень 2001[1] — липень 2003
Міністр:	Анатолій Зленко
Попередник:	Ігор Подолєв
Наступник:	Олександр Майданник
Народження:	11 липня 1938(1938-07-11) с. Звози, Волинське воєводство, Польська Республіка
Смерть:	21 січня 2022(2022-01-21) (83 роки)
Поховання:	Личаківський цвинтар
Національність:	українець
Країна:	СРСР →  Україна
Освіта:	ЛДУ імені Івана Франка (1960) і Дипломатична академія МЗС СРСР (1986)
Ступінь:	кандидат історичних наук
Партія:	КПУ
Наукова діяльність
Наукова сфера:	діяльність Дипломатичної служби України, зовнішньої політики України
Місце роботи:	Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Петро́ Дани́лович Сардачу́к (нар. 11 липня 1938(19380711), с. Звози, Волинське воєводство, Польська Республіка — пом. 21 січня 2022) — радянський і український партійний діяч і дипломат. Кандидат історичних наук з 1970 року. Член Комсомолу та Комуністичної партії України, секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.

Генеральний консул СРСР в Кракові. Заступник Міністра закордонних справ України. Другий Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словаччині (впродовж 1993—1994 років), четвертий Посол в Польщі (у 1994—1998 роках) і третій Посол у Фінляндії (у 2001—2003 роках), за сумісництвом в Ісландії. Завідувач кафедри Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Нагороджений державними нагородами СРСР (ордени Дружби народів і «Знак Пошани») і України (Почесною відзнакою Президента України та орденом «За заслуги» II ступеню), а також Командорським хрестом із зіркою ордену «Заслуг перед Республікою Польща».

Петро Данилович Сардачук народився 11 липня 1938 в українському селі Звози, що на той час входило до складу Волинського воєводства Польської Республіки (нині — Ківерцівської міської громади Луцького району Волинської області). У 1960 році закінчив історичний факультет Львівський державний університет. Після випуску з університету, впродовж 1960—1962 років працював вчителем в середній школі та директором школи.

З 1962 року до 1975 року Сардачук працював на комсомольській та партійній роботі в Києві, Львові, Івано-Франківську. 1970 року захистив дисертацію і здобув ступінь кандидата історичних наук, при тому, що історіографія^[en] в часи СРСР була елементом державної пропаганди. З 27 грудня 1975 до 1984 року — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.

З 1984 року Петро Сардачук розпочав дипломатичну роботу в Міністерстві закордонних справ СРСР. Впродовж 1984—1985 років працював радником Управління соціалістичних країн Європи МЗС СРСР. У 1986 році Петро Данилович закінчив Дипломатичну академію МЗС СРСР. По завершенню навчання у 1986 році Сардачук був призначений генеральним консулом СРСР в Кракові де працював до 1991 року. Перед самим розпадом СРСР впродовж 1991 року працював завідувачем відділу Третього європейського управління МЗС СРСР.

Після проголошення незалежності України перейшов працювати в Міністерство закордонних справ України начальником Консульського відділу у 1991—1993 роках. Надалі перебував на посадах Надзвичайного і Повноважного Посла:

• з вересня 1993 року до грудня 1994 року — послом в Словаччині;
• з грудня 1994 року до грудня 1998 року — послом в Польщі;
• з лютого 1999 року до жовтня 2001 року — на посаді заступника Міністра закордонних справ України;
• з жовтня 2001 року до липня 2003 року — послом в Фінляндії;
• з квітня 2002 року по до липня 2003 року — послом за сумісництвом в Ісландії.

Після звільнення з дипломатичної служби Петро Сардачук працював радником-консультантом МЗС.

Останні роки працював професором і завідувачем кафедри міжнародних відносин в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (з 2007 до 2011 року).^[2]

Похований у родинному гробівці на 45 полі Личаківського цвинтаря.

Автор публікацій з питань діяльності Дипломатичної служби України, зовнішньої політики України.

•  СРСР:
  • Орден Дружби народів;
  • Орден «Знак Пошани».
•  Україна:
  • Почесна відзнака Президента України (1996)^[3];
  • Орден «За заслуги» II ступеню (2000)^[4].
• Інші:
  • Командорський хрест із зіркою ордену «Заслуг перед Республікою Польща» (Польща, 1997);
  • Орден Христа Спасителя (Українська православна церква Київського патріархату).^[2]

Сардачук Петро Данилович у сестринських Вікіпроєктах
	Файли у Вікісховищі?

• Сардачук Петро Данилович. Сайт Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.

• Володимир Матвієнко. Сардачук Петро Данилович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — С. 437. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4. (укр.)

Це незавершена стаття про українського дипломата. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.